Які виставки відвідати у Львові у вересні: сучасне мистецтво, авангард і пам’ять
У перший місяць осені у Львові тривають виставки, присвячені сучасному мистецтву, історії та українській культурі. Це нові експозиції українських митців, проєкти про мистецьку освіту та авангард, а також виставки, що осмислюють війну і пам’ять. Розповідаємо, які шість експозицій можна відвідати у львівських музеях, галереях та інших міських просторах у вересні.
«Перехід»
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
«Перехід» — нова виставка сучасного митця Петра Сметани, де можна побачити майже 30 масштабних творів художника, які він створив протягом 2019–2026 років.
Художник досліджує стан між минулим і майбутнім, звертаючись до образів руїни, пам’яті, нестабільності та нового життя.
«Ця виставка об’єднує роботи різних періодів — це не ретроспектива, а своєрідний діалог між кількома етапами моєї творчості. Для мене важливо не дати глядачеві готову відповідь, а викликати емоцію, внутрішній резонанс і спонукати його поставити власні запитання. Адже відповіді на них кожен має знайти сам», — підкреслив Петро Сметана.
Петро Сметана — український художник, чиї твори та проєкти представлені в Україні й за кордоном. Його виставки відбувалися у Варшаві, Кракові, Нью-Йорку, Венеції, Стамбулі. Брав участь у 59-ї Венеційській бієнале.
Вхід — платний.
До коли дивитися: до 11 жовтня.
«Соня Делоне — Симультанний світ»
Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського
У Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського можна побачити виставку, присвячену українській мисткині Соні Делоне — уродженці Одеси, яка стала однією з важливих постатей європейського авангарду ХХ століття. Експозиція розповідає про її життя, творчість і захоплення кольором, а також показує, як Делоне працювала не лише з живописом, а й із модою, текстилем, керамікою та дизайном.
На виставці представлені архівні документи, фотографії, оригінальна кераміка мисткині та роботи сучасних одеських художників, створені за мотивами її творчості. Окремою частиною експозиції стала імерсивна кімната, де роботи Делоне буквально «оживають» на стінах.
Вхід — вільний.
До коли дивитися: до 18 жовтня.
«Проходячи повз»
Галерея «Зелена канапа»
У галереї «Зелена канапа» триває виставка «Проходячи повз» художника Петра Сметани. Експозиція об’єднує кілька серій його живописних робіт 2020–2026 років, які раніше не показували у Львові: від краєвидів затишних місць до образів духовних осіб, що перегукуються з іконою святого Томи XVI століття.
«Монастир як місце розміреного стабільного життя, до якого прагнуть більшість людей напланеті. Місце безпеки. Краєвиди з вікон келій заворожують. Вони навіюють спокій , і спонукаю на роздуми . Адаптація до чітких правил, виконання своїх щоденних обов’язків, — прості речі. Для людини це під силу. Особливо у місці, де відсутні багато звичних для нас подразників. Так багато затишних місць назовні, але ми залишаємось жити тут. Ми можемо зануритись в цю ідилію, але не робимо цього. Оазис, великий замкнений світ, близький до ідеалу, який є за нашими границями і який ми спостерігаємо здалеку», — зазначає Петро Сметана.
Ця виставка відбувається паралельно з його експозицією у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицього. Зокрема, дві виставки об’єднує проєктом «Resurrection», який представили у 2022 році на Венеційській бієнале.
До коли дивитися: до 11 жовтня.
«Гримаси»
«Я галерея. Львів»
«Гримаси» — виставка, де можна побачити роботи таких митців і мисткинь, як-от: Володимир Костирко, Андрій Сагайдаковський, Володимир і Людмила Лобода, Ярослав Мотика, Олексій Абрамов, Олександр Ляпін, Олександр Король, Анатолій Базилевич, Андрій Хір, Юрій Пікуль.
«Наша виставка — це селекція переважно сучасного мистецтва, але не без улюбленого мною діалогу в часі та стилях. Звісно, яка ж гримаса без карикатури, гротеску та іронії? Завжди точний у характеристиці своїх героїв французький графік і живописець Оноре Дом’є представлений тут добіркою літографій для газети Le Charivari середини XIX століття. Недалеко від нього — наш класик, знайомий нам за карикатурами із сатиричного журналу “Перець”, Анатолій Василенко, із близькими за тематикою графічними оригіналами», — розповідає куратор Павло Гудімов.
Вхід — платний.
До коли дивитися: до 4 жовтня.
«ЛНАМ: розархівація»
Львівський муніципальний мистецький центр
«ЛНАМ: розархівація» — виставка, яка присвячена історії Львівської національної академії мистецтв.
Експозиція покаже, як від 1946 року змінювалася мистецька освіта та уявлення про професію художника, а студентські й дипломні роботи впливали на міський простір: від громадських інтер’єрів і фасадів до парків та предметів ужитку.
На виставці є дипломні роботи, твори з музейних фондів, архівні документи, фотографії, відео та інтерв’ю.
«Один із головних сюжетів виставки — зв’язок навчання з міським середовищем і повсякденним життям. Дипломні та студентські роботи не обмежувалися навчальними завданнями. Їх часто створювали для громадських інтер’єрів, будівель, парків і фасадів, а окремі проєкти були пов’язані з виробництвом ужиткових речей. Частина цих робіт збереглася, частина відома сьогодні лише за ескізами, фотографіями та архівними документами», — розповідають організатори.
Вхід — вільний.
До коли дивитися: 22 жовтня.
«Стіна пам’яті»
Біля Центру Довженка
«Стіна пам’яті» — виставка про українських авторів та представників книжкової галузі, чиї життя обірвала війна. Вона є частиною проєкту «Недописані» та знайомить відвідувачів з іменами, історіями й історіями загиблих.
Тут є цитата полеглого військового та поета Максима Кривцова: «Коли мене запитають, що таке війна, я без роздуму відповім — імена».
Виставку відкрили перформансом «Відлуння» в межах книгообміну «Книжкова площа» 16 серпня. «Стіна пам’яті» складається з двох частин. Перша пов’язана з перформансом «Відлуння», який створили письменниця та ветеранка Олена Герасим’юк і поет і ветеран Павло Матюша. Друга — присвячена авторам, які мали зв’язок зі Львовом: тут представлені люди, які народилися, жили або творили у місті.
Інтерактивна інсталяція мандрує Львовом, тож побачити її можна на різних міських локаціях. Вона вже побувала в Парку Івана Франка та на площі Ринок.
