Львів запрошує на виставку «Соня Делоне — Симультанний світ»
У Львові, в Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського, відкрили виставку «Соня Делоне — Симультанний світ». Експозиція присвячена життю та творчості видатної мисткині, яка народилася в Одесі та стала однією з ключових постатей європейського, зокрема українського авангарду ХХ століття. Соня Делоне залишила помітний слід не лише у живописі, а й у моді, дизайні, текстилі, кераміці, книжковій ілюстрації та інтер’єрах.
Проєкт створено Музеєм сучасного мистецтва Одеси у співпраці з Національним музеєм у Львові імені Андрея Шептицького. В рамках виставки сучасні одеські митці представили власні твори, натхненні творчістю Делоне та її дослідженнями кольору, форми й ритму.
Чому ім’я Соні Делоне зникло з українського мистецького контексту
Кураторка проєкту Юлія Манукян наголошує, що виставка покликана повернути в українську та європейську історію мистецтва ім’я, яке тривалий час було майже забутим. Соня Делоне, будучи відомою мисткинею за життя, з часом виявилася вилученою з європейського мистецького контексту.
За словами кураторки, Делоне була справжньою «людиною Ренесансу», яка працювала в численних сферах і мала значний вплив не лише на мистецтво, а й на сучасний дизайн та моду. Особливо важливо сьогодні акцентувати на українському походженні мисткині, адже їй часто помилково приписували російське коріння, особливо в радянський період.
«Люди через необізнаність та нерозуміння контексту закидають нам, що ми пропагуємо особистість з Російської імперії. Однак потрібно усвідомлювати, що багато митців народилися за часів, коли українські території входили до складу Російської імперії. Таким чином я прагну реабілітувати Соню Делоне. Коли вона виїхала з Санкт-Петербурга навчатися до Німеччини та Парижа, вона писала, що більше не хоче жити в цій задушливій атмосфері й не бажає повертатися. Усе, що вона творила, вона творила в Європі», — зазначає кураторка.
Юлія Манукян додає, що сама мисткиня асоціювала себе з Україною, зокрема у своїх спогадах вона писала, що під час експериментів з кольором надихалася відтінками рідної землі дитинства.
Кураторка також згадала, що у 2015 році в Парижі відбулася масштабна виставка, присвячена Соні Делоне, яка мала на меті повернути мисткиню до історії європейського мистецтва.
Як Сара Штерн з Одеси стала Сонею Делоне
Соня Делоне народилася 14 листопада 1885 року в Одесі. Її справжнє ім’я – Сара Штерн. Батько – Елі Штерн, мати – Хана (дівоче прізвище Терк).
Молодша наукова співробітниця Музею сучасного мистецтва Одеси Вероніка Магас розповідає, що місце народження мисткині тривалий час було предметом дискусій. Науковці припускали, що вона могла народитися на Полтавщині або саме в Одесі. Однак нещодавні дослідження одеського краєзнавця Євгена Деменка, який знайшов її свідоцтво про народження, підтвердили, що Делоне таки була одеситкою.
Через фінансові труднощі в родині, у п’ятирічному віці дівчинку відправили на виховання до свого заможного дядька Генріха Терка. Саме тоді вона змінила ім’я на Соня Терк. Родина дядька забезпечила їй добру освіту. Мисткиня навчалася у Великогерцогській жіночій художній школі, приватній художній академії для жінок у Карлсруе, а згодом — у Парижі. У 1908 році вона переїхала до французької столиці, де продовжила навчання в Паризькій академії.
На виставці цей період життя Соні Делоне представлений архівними документами (включно з копією її свідоцтва про народження), листами до матері та фотографіями з дитинства.
Фіктивний шлюб і знайомство з мистецьким Парижем
Особисте життя Соні Делоне також було тісно пов’язане з її прагненням залишатися в мистецькому середовищі. Її першим чоловіком став німецький галерист і мистецтвознавець Вільгельм Уде. За словами Вероніки Магас, цей шлюб був переважно фіктивним, а їхні стосунки — дружніми, оскільки Уде був гомосексуальної орієнтації.
«Родичі хотіли повернути молоду Соню до Російської імперії та видати її заміж. Натомість вона уклала шлюб з Уде, завдяки чому отримала доступ до його галереї та мистецького середовища Парижа. Там вона познайомилася, зокрема, з Пабло Пікассо, Жоржем Браком та Андре Дереном і отримала можливість виставляти власні роботи», — зазначає дослідниця.
Невдовзі Делоне зустріла свого другого чоловіка, також митця — Робера Делоне. Вони одружилися, а згодом у них народився син Шарль. Саме з появою дитини, за словами Вероніки Магас, розпочався новий етап у творчості Соні.
Ковдра для сина, що започаткувала симультанізм
Вероніка Магас розповідає, що історію такого мистецького напрямку, як симультанізм, можна простежити від клаптикової ковдри, яку Соня Делоне зшила для свого новонародженого сина. Працюючи з різнокольоровими геометричними фрагментами, вона помітила, як вони взаємодіють між собою, створюючи відчуття руху.
Дослідниця пояснює, що симультанізм ґрунтується на взаємодії кольорів, їхнє поєднання породжує відчуття ритму, руху та світла. Цей мистецький напрямок Делоне розвивала разом із Робером Делоне.
Від кераміки й живопису до неону й дизайну одягу
За словами Вероніки Магас, Соня Делоне була мисткинею широкого профілю. Вона працювала з живописом, керамікою, книжковою ілюстрацією, дизайном, текстилем та інтер’єрами.
«Одним із напрямків, у якому вона випередила свій час, став дизайн автомобілів. Вже у 1925 році Делоне розробила дизайн для автомобіля — задовго до появи перших відомих арткарів. Також вона однією з перших почала працювати з неоновими трубками. Соня розробила рекламні плакати з їх використанням. А ці плакати стали прообразом сучасних лайтбоксів, які ми бачимо майже на кожному магазині», — каже дослідниця.
На виставці представлена оригінальна кераміка Соні Делоне. Серед експонатів — тарілка «Карнавал», яка є тестовим відбитком і існує фактично в єдиному екземплярі, що робить її надзвичайно цінною, підкреслює Вероніка Магас.
Значну частину своєї творчості Соня Делоне присвятила моді. Як розповідає дослідниця, у 1925 році вона відкрила у центрі Парижа власний «симультанний бутік», де представляла одяг зі своїми дизайнами.
«На початку ХХ століття жіночий одяг поступово змінювався. Жінки вперше сіли за кермо автомобіля, тому великі капелюхи, корсети та складні конструкції в одязі ставали неактуальними через незручність в умовах нового ритму життя. Делоне запропонувала інший підхід: вільніші силуети, акцент на кольорі та принті. Її одяг швидко став популярним у Парижі», — каже дослідниця.
Її робота не обмежувалася одягом. Делоне також створювала костюми та оформлення для кіно. На виставці можна побачити кадри з фільму «Маленький парижанин», для якого вона розробляла костюми. А інтер’єри стрічки мисткиня створювала разом із Робером Делоне.
Співпраця цього мистецького подружжя була важливою частиною творчості обох. Як зазначає Вероніка Магас, Соня Делоне говорила про їхню мистецьку взаємодію так: «Він дав мені форму, а я — колір».
Померла мисткиня в Парижі 5 грудня 1979 року, у віці 94 років.
«Симультанний світ», який продовжують сучасні митці
Виставка у Львові поєднує архівні матеріали, оригінальні твори та сучасне прочитання творчості Соні Делоне. Її роботи представлені не лише як частина історії авангарду, але й як джерело ідей для сучасного мистецтва, дизайну та візуальної культури.
Команда Музею сучасного мистецтва Одеси працювала над проєктом понад рік. Окрім дослідження біографії та творчості Делоне, музей запросив сучасних одеських художників переосмислити її мистецький пошук і створити власні роботи. На виставці «Соня Делоне — Симультанний світ» представлено серію об’єктів, зокрема — тарілок і ваз, натхненних роботою Делоне з кольором та орнаментом. Також у залах музею є одяг, пошитий за мотивами робіт мисткині.
Крім того, на експозиції відвідувачі можуть зануритися в імерсивну кімнату, де на стінах «оживають» роботи Соні Делоне.
Вхід на виставку в Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського — вільний. Виставка триватиме до 18 жовтня.
