Чий кулемет був кращим? /Фото: washingtontimes.com.
У 1934 році в Третьому рейху на озброєння був прийнятий, по суті, перший масовий єдиний кулемет – MG34. Ця грізна зброя поєднувала в собі переваги легкого ручного та важкого станкового кулемету. У 1942 році під тиском суворих реалій війни на східному фронті німці використали спрощену і модернізовану версію цієї зброї – кулемет MG42. Успішний приклад виявився заразним і після закінчення війни проблемою створення єдиного кулемету для потреб піхоти спантеличилися відразу по обидва боки Атлантики.
Усьому виною Друга світова. /Фото: YouTube.com.
Після закінчення Другої світової війни радянські та американські зброярі найщільніше вивчали найбагатший досвід, накопичений за роки конфлікту. Не оминули і німецький досвід у сфері конструювання та експлуатації єдиних кулеметів. Благо з MG34 та MG42, випущених тиражами в 1 та 0.42 млн екземплярів, були чудово знайомі в обох країнах. Першими підвищений інтерес до проблематики єдиного кулемету виявили американці. У цілому нині розвиток «єдиних» йшло у СРСР та США пліч-о-пліч. Перші дослідні зразки нового типу з'явилися в обох країнах ще в 1946 році. У США було створено кулемет Т46 під патрон 7.62х63 мм. У Радянському Союзі того ж року було створено «ротний» РП-46, які сьогодні все ж таки прийнято відносити все-таки до ручних, а не єдиних кулеметів. Тим часом в Америці роботи з Т46 були згорнуті вже до 1948 року через розробку нового боєприпасу, який використовується в блоці НАТО дотепер – патрона 7.62х51 мм.
Спочатку були США з їхньою «свинею». /Фото: yaplakal.com.
Роботи над створенням єдиного кулемету розтягнулися роками. Якісне зрушення у цій галузі відбулося лише наприкінці 1950-х. Цього разу попереду виявилися американці: у 1957 вони викотили свою «Свиню» М60, створену якраз під згаданий вище боєприпас нового зразка. Неважко здогадатися, що 60-й став багато в чому подальшим розвитком ідей закладених у Т46, який у свою чергу багато в чому копіював вдалі конструкторські рішення німецьких MG42 та FG42. Заокеанська «свиня» вийшла досить важкою: 11 кг при довжині 1.1 метра. Заводський темп стрілянини міг досягати 650 пострілів за хвилину, харчування здійснювалося від коробчатих магазинів на 100 і 200 набоїв. При конструюванні М60 американці зробили головну ставку на універсальність нової зброї, повністю ввібравши ідею, закладену німцями в MG42: багато платформ – один кулемет. Але гладко виявилося тільки на папері, бо загалом М60 виявився дуже невдалою зброєю.
Зброя вийшла так собі. /Фото: YouTube.com.
Особливо це стосувалося перших серій новинки. «Свиня» страждав від численних родових болячок, що не найкраще позначалися на надійності зброї. Тим іронічніше, що передсерійні зразки та прототипи демонстрували дуже високий рівень якості та характеристик. Насправді ж М60 страждав від вібрацій, недостатньо міцної групи затвора і ризику «саморозбирання» в процесі стрілянини. Через що деталі кулеметів першої серії американським солдатам доводилося прикріплювати тягарем … У цілому нині перелік чисто експлуатаційних проблем М60 був дуже широкий. Багато хто з них американцям так і не вдалося усунути до появи абсолютно нового кулемету. Щодо надійної вийшла версія М60Е1, проте вона не набула великого поширення насамперед на конвеєрі американських збройових заводів. Втім, що не заважає Армії США та КМП використати модернізовані версії 60-го до цього дня. З іншого боку, сьогодні головним єдиним кулеметом Штатів таки залишається бельгійський FN MAG (М240).
У зробили свій варіант. /Фото: vpk.name.
Що ж до радянського єдиного кулемету, він так само виріс і сформувався під впливом досвіду Другої світової війни. Однак, на відміну від заокеанського М60 виявився куди більш самобутньою розробкою з погляду конструкції. На світ перший повноцінний єдиний кулемет СРСР народився 1959 року під індексом Е-2. У 1960 році зброя успішно пройшла фінальний тур випробувань, продемонструвавши абсолютну перевагу над розробками інших конструкторів. Новий кулемет якісно відрізнявся від конкурентів можливістю використання стандартних кулеметних стрічок, які вже існували в СРСР. Зброя стабільно демонструвала низьку чутливість до засмічення та замочування. Воно також мало відносно просту конструкцію та порівняно меншу вагу – всього 9 кг. Зрештою, Е-2 демонстрував велику довговічність конструкції. Все це сприяло його використанню в 1961 році. Сьогодні Е-2 відомий під назвою 7.62-мм кулемет Калашнікова або просто ПК.
Пройшов перевірку часом. /Фото: haber7.com.
У наступні роки на базі ПК був також створений танковий варіант кулемета Калашнікова. А в 1969 році зброя пережила комплексну модернізацію, перетворившись на ПКМ. Головним нововведенням якої стало різке зниження маси зброї до 7.5 кг. При цьому за вогневими характеристиками радянський ПК і ПКМ не тільки не поступався американському М60, а й від частини його перевершував. Подібно до американської «свині», радянський «Калашников» використовується донині. При цьому через відсутність принципових проблем з надійністю і стрілецькими характеристиками радянський єдиний кулемет завоював значно більшу популярність і визнання серед військових різних країн. Так, якщо якийсь доопрацьований і полегшений М60Е4 став у результаті «іграшкою» КПМ і сил спеціальних операцій, то ПКМ досі гордо несе звання «робочої конячки» серед єдиних кулеметів усіх сухопутних сил колишніх радянських республік.
А ось цікаве відео з нашого каналу – Озеро Бездонне: через що вже майже 200 років у цій водоймі не можуть знайти дно
Продовжуючи тему читайте про те, як колись АТЗ був одним з найбільших тракторних заводів СРСР : що виробляють тут сьогодні.