Тест Роршаха: що це і коли застосовується Здоров'я

Подивіться на пляму на картці та скажіть, що ви там бачите.

Що таке тест Роршаха

Тест Роршаха – це дослідження, яке ви точно бачили в якомусь фільмі чи серіалі. Виглядає воно так: психолог чи психотерапевт показує пацієнтові серію чорнильних плям і просить описати, що той у них бачить.

Автор тесту швейцарський психіатр Герман Роршах надихався дитячою грою «клексографією». Під час неї діти складають аркуш паперу з нанесеним чорнилом, потім розглядають узори. У дитинстві Роршаха за любов до цієї гри навіть прозвали Клекс, що по-німецьки означає «ляпка».

Працюючи у психіатричній лікарні, Роршах зауважив, що пацієнти з різними діагнозами по-різному інтерпретують ляпки. Особливо незвичайними здавалися відповіді людей із шизофренією. Це наштовхнуло лікаря на думку, що чорнильні плями можна використовувати як спосіб діагностики психічних розладів. В 1921 він опублікував першу версію тесту, що включає вже звичні сучасним фахівцям 10 карток.

Згодом тест набув популярності не лише у клініках, а й у масовій культурі. Його часто показують у фільмах та серіалах як спосіб «зазирнути в душу» людини — хоча на практиці інтерпретація результатів потребує великої підготовки та викликає чимало суперечок серед психологів.

Як виглядає та проводиться тест Роршаха

Під час тесту людині послідовно показують 10 карток із симетричними чорнильними плямами. Кожне зображення надруковано на окремому аркуші: п'ять із них виконані в чорно-сірій гамі, дві картинки — з додаванням червоного кольору та три — багатобарвні без чорного.

Під час демонстрації картки психолог чи психотерапевт запитує: Що це може бути? Щоб інтерпретувати зображення, клієнт (пацієнт) може обертати його, розглядати під різними кутами, брати на обмірковування скільки завгодно часу та давати будь-яку кількість відповідей.

Фахівець ретельно фіксує все, що відбувається: дослівні відповіді, невербальні реакції, паузи, вираз обличчя, навіть спосіб, яким людина тримає картку.

Під час другого, уточнюючого етапу випробуваного просять пояснити, де саме він побачив образ і що у плямі допомогло його «розглянути».

Далі розпочинається етап інтерпретації результату. Психолог звертає увагу на кілька ключових аспектів:

• Зміст відповіді — що саме людина побачила: фігуру, тварину, частину тіла, предмет чи щось абстрактне.
• Розташування – яка частина плями використовувалася: все зображення, окрема деталь, білий простір навколо.
• Визначники – що у плямі допомогло побачити образ: форма, колір, симетрія, рухи чи поєднання цих чинників.

Зараз в інтернеті існують аналоги тесту Роршаха — опис результатів у них досить загальний і навряд допоможе вам зрозуміти щось про себе.

Що повинен показувати тест Роршаха

Тест Роршаха був створений як спосіб виявити приховані особливості особистості: характерні риси мислення, емоційні реакції, захисні механізми, креативність і рівень імпульсивності. За задумом, це повинно допомагати фахівцю зрозуміти несвідомі процеси, які складно вловити у звичайній розмові.

Зазвичай під час аналізу результатів звертають увагу, які образи піддослідний бачить, як і їх пояснює, наскільки оригінальні чи шаблонні його відповіді та які емоції їх супроводжують. Наприклад, відповіді, в яких переважають тривожні, агресивні або сексуалізовані елементи, можуть вказувати на внутрішні конфлікти чи емоційну напругу.

Особливо ретельно спеціаліст аналізує реакції, що виходять за межі загальноприйнятих інтерпретацій, оскільки вони можуть сигналізувати про порушення сприйняття чи мислення.

Наскільки тест Роршаха ефективний

Незважаючи на майже 100-річну історію, ефективність тесту Роршаха досі викликає суперечки серед психологів. З одного боку, метод широко відомий і використовується на практиці, особливо при роботі з важкими або малоговіркими пацієнтами. З іншого боку, він часто критикується за ненадійність і слабку наукову обґрунтованість.

Однією з головних проблем є суб'єктивність інтерпретації. Навіть під час використання різних систем оцінки результати тесту багато в чому залежать від досвіду та особистого підходу фахівця. Різні психологи можуть по-різному інтерпретувати одні й самі відповіді.

До 1970-х років існувало кілька систем аналізу, що відрізняються настільки сильно, що фактично вони являли собою різні тести. Спроба стандартизації як системи Екснера поліпшила ситуацію, але з зняла питання повністю. Деякі дослідники навіть вважають, що ця система може призводити до надмірної діагностики психозів.

Надійність – тобто повторюваність результатів – теж викликає сумніви. Людина може показати різні реакції залежно від настрою, стану чи особливостей ситуації, а екзаменатори можуть по-різному інтерпретувати.

Щодо валідності, тобто здатності тесту дійсно вимірювати те, що він заявляє, — тут оцінки неоднозначні. Дослідження показують , що тест може бути корисним при виявленні шизофренії або біполярного розладу, але при діагностиці депресії, тривожних або розладів поведінки його цінність обмежена.

Деякі фахівці, як і раніше , вважають тест ефективним додатковим інструментом, особливо в комплексі з іншими методиками. Є думка, що може виявити приховані теми, емоційні реакції і захисні механізми, які важко зафіксувати іншими способами.

Але при цьому зростає кількість психологів, які розглядають тест Роршаха як культурний феномен, ніж як надійний діагностичний метод.

Чи застосовують тест Роршаха зараз

Незважаючи на критику, тест Роршаха продовжує використовуватись у всьому світі — особливо в клінічній та судово-психологічній практиці. Міжнародне товариство Роршаха об'єднує фахівців із десятків країн. Вони розвивають методику, адаптуючи її під сучасні завдання та популяції.

Сьогодні тест застосовується у різних форматах. Наприклад, з його допомогою намагаються діагностувати порушення мислення, зрозуміти, чи готова людина стати прийомним батьком чи працювати на відповідальній посаді. Особливо корисною методика вважається, коли клієнту важко говорити про себе відкрито або коли потрібні додаткові відомості для уточнення діагнозу.

Сучасні версії тесту спираються на системи Екснера та R-PAS – удосконалені підходи до інтерпретації результатів. Їх можна вважати надійнішими. Це засвідчили дослідження.

Крім того, останні роки тест Роршаха вивчається в дослідах з нейровізуалізацією. Вчені реєструють активність мозку за допомогою МРТ, ЕЕГ та інших досліджень, а в цей час показують випробуваним картки з ляпками. Отримані дані допомагають зрозуміти, які зони мозку активуються у відповідь неоднозначні стимули.

Деякі наукові роботи показують , що такі експерименти відкривають перспективу створення нейробіологічних маркерів психічних розладів. Це важливо, оскільки тест Роршаха здатний виявляти процеси, про які не завжди можна дізнатися через анкети чи розмову. Однак у цій галузі все ще не вистачає досліджень.

Чи варто проходити тест Роршаха

Якщо ви проходите психологічну діагностику або працюєте з психотерапевтом, тест Роршаха може бути корисним для комплексної оцінки. Однак важливо розуміти, що картки не допомагають виявити конкретний діагноз та не можуть замінити повноцінну розмову з фахівцем. Тест лише дозволяє зібрати додаткову інформацію, яку потім інтерпретують у тих інших методів діагностики.

Також слід враховувати, що точність інтерпретації залежить від кваліфікації спеціаліста. Психолог повинен мати досвід роботи з тестом та використовувати сучасні системи аналізу, такі як R-PAS або комплексна система Екснера.

Ось і виходить, що якщо ви хочете краще зрозуміти свої реакції, моделі поведінки або глибинні механізми сприйняття, тест Роршаха може стати цікавим досвідом. Але якщо мета — отримати чіткий діагноз чи рекомендації, варто розглядати метод лише як доповнення, а чи не як основний інструмент діагностики.