Однієї розмови буде недостатньо.
Батьки часто уникають розмов із дітьми на тему сексу. Говорити про це буває незручно і навіть соромно, а якщо й зважишся на бесіду, то незрозуміло, з чого почати. Підлітковий психолог Микита Карпов пояснює, чому важливо обговорювати з дитиною секс та сексуальність та як реагувати на незручні питання.
Микита Карпов
Підлітковий психолог.
Навіщо говорити з дитиною про секс
Розмовляти про секс і сексуальність важливо з дитиною будь-якого віку, тому що ця тема є величезною і важливою частиною нашого життя, яку не можна ігнорувати. Наприклад, якщо не навчити дитину грати в шахи, ніхто не скаже: «Якщо не вмієш грати в шахи, значить, не доля тобі жити щасливо». А якщо не займатися сексуальним вихованням, у майбутньому дитині може бути складно розкритися та зрозуміти власні бажання.
Ми, батьки, — оплот адекватної інформації для дітей.
Наше завдання — передати дітям інструменти, за допомогою яких вони зможуть побудувати своє життя безпечним та щасливим. І це стосується не лише сексу, а й інших складних тем.
Коли потрібно говорити з дитиною про секс
Пошук правильного віку дитини – це спроба батьків понизити свою тривогу. Вона виникає, тому що ми самі погано розуміємося на тему сексуальності. У нас часто не збудовані стосунки з власним тілом, ми не розуміємо, на що спиратися і які речі хочемо транслювати. Але чим розмови про секс відрізняються від розмов про яєчню? Тільки тим, що в першому випадку ми дуже переживаємо.
Важливішим не вік дитини, а внутрішній стан батьків.
Щоб знизити градус напруги, я в першу чергу рекомендую базово підтягнути свою освіту та почитати психологів та сексологів. І лише після цього говорити з дитиною.
Важливо розуміти, що розмови про секс – це не одноразова акція, а наскрізна тема, яку треба підтримувати на всіх етапах дорослішання дочки чи сина. Починати варто, коли дитина ще дошкільник. У цьому віці виникає інтерес не до сексу, а до пізнання свого тіла. Тому в розмові потрібно робити більший акцент на вивчення себе та безпеку, а менший – на сексуальність. Наприклад, розповісти про назви частин тіла та про те, що можна і не можна робити на людях. Також варто пояснити правила трусиків. Усього їх п'ять:
- Інтимні частини тіла належать лише дитині. Якщо хтось хоче заглянути в трусики або доторкнутися до геніталії, треба говорити «ні». Дозволити можна лише батькам чи лікарю на прийомі.
- Тіло – це власність дитини. Ніхто немає права змушувати його робити те, що викликає неприємні почуття чи відчуття.
- “Ні” означає заборону. Дитина має право сказати «ні» навіть членам сім'ї, наприклад, може відмовитися обійматися з тіткою.
- Погані таємниці не можна зберігати. Якщо дитина має секрети, які її турбують, ними потрібно поділитися з батьками.
- Просити про допомогу. Дитина повинна знати, що батьки не покарають, а вислухають проблему і допоможуть її вирішити.
Коли виникає питання «Звідки беруться діти?», відповідайте з урахуванням віку і не вантажте дитину медичною інформацією. Відповідь може бути такою: «Малюк росте у мами в животі, його туди поселяють тато з мамою». Згодом інтерес деталізуватиметься, і можна пояснити докладніше.
До 11-12 років у дитини запускається пубертат – з'являється біологічна основа для інтересу і формується потяг. Часто до цього моменту у голові підлітка вже сформовано певний багаж знань. Він подивився порноролики, поспілкувався з друзями, але йому все ще не вистачає розуміння та контакту із самим собою.
На мій погляд, якщо до 11–12 років ще не розмовляли, настав час брати ініціативу до своїх рук. Для початку можна похвалити дитину за те, що вона сама вирішила розібратися в питанні. Потім запропонувати обговорити те, що син чи дочка дізналися про секс. У цьому віці потрібно дати дитині базову інформацію, яка допоможе йому комфортно почуватися серед однолітків. Наприклад, розповісти про влаштування статевої системи, методи контрацепції, захворювання, що передаються статевим шляхом. Також можна обговорити зміни, які відбуваються у тілі дитини.
Тема сексу та сексуальності складається з безлічі аспектів.
У нас немає завдання в одну розмову впхнути все: техніку сексу, морально-етичні принципи, заборони та обмеження. Потрібно вводити тему дозовано та торкатися її з різних боків. Приводів може бути безліч. Наприклад, дівчинці треба йти до гінеколога – з'являється поле для обговорення. Можна поговорити про те, що таке місячні, навіщо потрібно стежити за циклом, чому лікар ставить запитання під час огляду. Або батько з сином сходили в громадську лазню і поговорили про те, навіщо в інтимній області росте волосся і чому у чоловіків пеніси різної форми.
Як розмовляти з дитиною
Базова позиція в будь-яких складних розмовах – це спокій, інтерес та змістовна готовність. Якщо ми маємо ці три якості, діалог відбудеться.
Запропонувати розмову можна у різний спосіб — все залежить від батьків, дітей та ситуації. Іноді можна сказати про це прямо та попросити дитину підготувати питання. Якщо їх не буде, говоріть у форматі монологу. Наприклад: «Ми з тобою сядемо, і я просто 10 хвилин поміркую вголос. Тобі не обов'язково реагувати, мені важливо, щоб ти просто послухався».
Іноді це може бути не розмова, а книга про секс, яку купили та поставили на полицю у кімнаті дитини. Також можна разом переглянути навчальні відео, а потім їх обговорити.
Під час розмови дитина може ставити незручні питання, і ми часто не знаємо, як на них реагувати. Перше, що треба зробити, — заспокоїтись та подихати.
Від нашої поведінки залежить, як дитина сприйме своє питання.
Якщо ми нервуватимемося, підвищуватимемо голос або сильно бентежимось, дитина вирішить, що питання незручне. А якщо висловимо підтримку та готовність разом у всьому розібратися — поставиться до питання як до звичайного. Наприклад, можна подякувати синові чи дочці за довіру і запропонувати разом подумати над відповіддю. У разі потреби візьміть паузу, підготуйтеся, а потім поверніться до обговорення.
Найкращий результат розмови – це готовність дитини поговорити ще раз.
Якщо підліток відмовляється розмовляти на тему сексу, не варто читати лекції під зачиненими дверима та давити авторитетом. У цьому випадку потрібно робити крок назад і відновлювати довірчі стосунки, які передбачають такі розмови. Ми дуже часто проскакуємо цей момент і поводимося, як менеджери з продажу, які не налагоджують контакт із покупцем, а намагаються швидше йому щось втюхати.
Якщо дитина соромиться чи батькам бракує знань, можна запропонувати обговорити питання з психологом чи сексологом. При виборі не варто орієнтуватися на кількість передплатників у соцмережах – це далеко не показник компетентності фахівця. Краще звернути увагу на освітні психологічні проекти, наприклад, Family Tree або «Велика Ведмедиця». Їхні психологи та сексологи проходять відбір — це первинний зріз. Далі варто самим подивитися та послухати фахівців, почитати книги з психології та сексуального виховання. Це допоможе зрозуміти, наскільки точну інформацію надає експерт.
Також важливо вибрати не максимально академічного чи розумного фахівця, а того, хто вирішить конкретне завдання. Він може бути не найтитулованішим сексологом, але вміти коротко і ємно пояснювати теми, наприклад, чому треба користуватися презервативом. Підліток його послухає та зможе у всьому розібратися.
Як уникнути помилок під час розмови
Батьки можуть допускати мільйон помилок через суєту, напруження та тривогу. Щоб їх уникнути, потрібно сконцентруватися на двох ключових моментах — нашому стані та стосунках із дитиною. І тоді діалоги про секс – це мікропитання. Наведу приклад з автомобілем: важливо, щоб він був справний та заправлений, тоді перед поїздкою залишиться лише протерти дзеркала.
Але навіть у цьому випадку я не можу гарантувати, що все пройде гладко. Розмови можуть не вийти, ми можемо зірватися чи накосити. Але якщо у нас є збудовані стосунки з дитиною та спокій, помилки можна виправити. Не буває такого, що ми маємо один шанс на мільйон поговорити про секс. Не вдалося зараз – обов'язково вийде потім.
Sourse: Джерело