І як підібрати цей момент.
Статтю можна послухати. Якщо вам так зручніше, вмикайте подкаст.
У чому різниця між відвертістю та чесністю
Коли люди говорять про те, що хочуть бути повністю відвертими один з одним, то можуть підсвідомо ототожнювати відвертість та чесність, хоча це два різні поняття.
Відвертість – це утопія.
Неможливо бути відвертим із партнером на всі 100%, тому що ми не можемо бути відвертими навіть самі із собою. Наприклад, не завжди знаходимо пояснення своїй поведінці: чомусь сильно нагрубіли під час сварки або несподівано відчули тривогу і сховалися в іншій кімнаті. І коли партнер намагається зрозуміти причину, ми говоримо: «Я не знаю». Така відповідь буде чесною, але не відвертою. Тому правда про себе — це чесність, але не відвертість. Хоча і тут також не все так просто.
У будь-якого можуть бути інтимні моменти, якими він не хоче ні з ким ділитися, наприклад, дитячі травми або пережита втрата близького. Подібна поведінка нормальна і не означає, що партнер нечесний у стосунках. Просто він збудував такі особисті межі.
Чому ми боїмося говорити правду
Коли ми ділимося з партнером потаємними моментами свого життя, у відповідь можемо отримати два варіанти зворотного зв'язку. У першому партнер приймає наше визнання, і це допомагає зміцнити стосунки та посилити близькість. У другому правда суперечить внутрішнім переконанням партнера, і пара через це може розпастись. Саме думки про останній варіант і стримують нас найчастіше.
Страх втратити партнера є абсолютно природним.
Проте слід розуміти, що стосунки рано чи пізно закінчуються. Це відбувається з різних причин — наприклад, через деякий час люди усвідомлюють, що краще розлучитися. Тому коли ми починаємо з кимось зустрічатися, треба бути готовим до втрат.
Щоб зменшити ризик розлучитися через правду, варто розповідати про себе більше і на початку стосунків, і у процесі. Заодно це дає можливість перевірити, наскільки партнер готовий вас розуміти та приймати ваш досвід.
Коли обов'язково потрібно бути чесним
Немає універсальних рекомендацій у тому, що коли варто говорити себе. Звичайно, було б непогано спиратися на якесь зведення правил, за яким партнери точно повинні викладати все начистоту, наприклад про зради або проблеми в сім'ї. Але у відносинах це не працює, і все залежить від того, якою мірою партнери довіряють один одному і наскільки готові ділитися правдою і приймати її.
Про деякі моменти замовчувати таки не варто.
Є критично важливі питання, пов'язані зі здоров'ям, фінансами та відносинами із законом, які необхідно обговорювати одразу. Наприклад, чи є у вас серйозні правопорушення, великі борги чи тяжкі захворювання. Подібні факти вашої біографії можуть у майбутньому вплинути життя партнера, тому краще поділитися ними на початку відносин. Якщо партнер спочатку не готовий погодитися з таким станом справ, навряд чи через місяці чи роки він змінить свою думку.
Як вибрати зручний момент, щоб розповісти правду
У кожних відносинах все індивідуально і залежить від багатьох факторів: особистих якостей партнера, його тригерів та табу, а також від того, як пара спілкується між собою. Перш ніж поділитися правдою, буде корисно зробити наступні кроки.
Оцінити готовність одне одного
Спирайтеся на власні почуття. Подумайте про те, який рівень довіри склався у вашій парі і чи здатний партнер приймати вас таким, яким ви є.
Врахувати контекст
Не варто починати серйозні розмови, якщо партнер захворів, повернувся додому втомленим або сильно переживає через свої проблеми, наприклад, з рідними чи на роботі. У подібних ситуаціях він, швидше за все, не буде готовий почути правду просто тому, що в нього на це немає сил.
Запитати безпосередньо
Уточнити партнера можна, наприклад, так: «Я хочу з тобою поділитися важливою річчю. Ти готовий зараз до розмови? Тоді вам не доведеться зайвий раз ворожити, і ситуація одразу проясниться. Якщо для партнера момент не найкращий, краще відкласти визнання.
А як ви вважаєте, чи мають партнери знати все одне про одного чи мати секрети – це нормально? Поділіться думкою у коментарях.
