Кішки легко орієнтуються у майже повній темряві, де людині нічого не видно. Їх зір має унікальні пристосування для сутінків.
Головний секрет криється в особливому шарі за сітківкою – тапетумі. Цей шар діє як дзеркало, відбиваючи світло назад на фоторецептори, повідомляє кореспондент Белновости.
Відбите світло проходить через чутливі клітини двічі. Це значно посилює доступний світловий сигнал в умовах недостатнього освітлення.
Саме тапетум викликає характерне свічення котячих очей у темряві. Світло ліхтаря або місяця відбивається від цієї дзеркальної поверхні.
Очі кішок містять набагато більше паличок, ніж колб. Палички відповідальні за сприйняття світла та руху на шкоду колірному зору.
Така будова сітківки дозволяє вловлювати найменші проблиски світла. Однак кішки розрізняють менше відтінків кольору, ніж люди.
Їх зіниці здатні розширюватися дуже широко, впускаючи максимум світла. У яскравому світлі зіниці звужуються до вузьких вертикальних лужок.
Поле зору кішки ширше за людський приблизно на 20 градусів. Це покращує периферичний зір та виявлення руху в напівтемряві.
Але навіть котячий зір має фізичні межі своїх можливостей. В умовах абсолютної непроглядної темряви вони теж не бачать.
Їм необхідне хоча б мінімальне джерело світла – зірки, місяця чи відблиск із вікна. Без найменшого світла їхнім очам нема чого посилювати.
Тоді на допомогу приходять інші гострі почуття – слух та вібріси. Вуса допомагають відчувати повітряні потоки та близькість предметів.
Котячий зір ідеально адаптований для полювання в сутінках і на світанку. Воно жертвує деталями та квітами заради чутливості до руху та світла.
Їхня здатність бачити в темряві вражає, але не є чарами. Це результат еволюції, яка створила чудового нічного хижака зі зрозумілими обмеженнями.
Читайте також
- Як зрозуміти мову тіла кішки: сигнали хвоста і вух – що вони говорять насправді
- Чи можна залишати собаку на цілий день: критичний поріг, про який повинен знати кожен господар
