Від довіри ноунеймам до сліпої віри у кодеки.
Вибір TWS-навушників сьогодні – той ще квест. Моделі море, всі обіцяють «чистий звук», «потужні баси» і «розумне шумопридушення». Але на практиці покупці часто ведуться на маркетинг і роблять одні й самі помилки. Іноді це просто дрібниці, а іноді розчарування вже після першої зарядки. Ось п'ять найчастіших помилок при виборі навушників і поради, як їх уникнути.
1. Оцінка звуку лише за характеристиками
Багато хто вибирає навушники, дивлячись виключно на характеристики: частоти, чутливість, імпеданс. Здається, чим більші цифри, тим крутіший звук. Але це так не працює. Цифри – орієнтир, але не гарантія. І одні навушники на «20 Гц – 20 кГц» звучать плоско, а інші з тими ж показниками – живо та об'ємно. Все вирішують не цифри, а налаштування, якість драйверів, джерело, що підключається, і навіть програмна обробка.
Краще орієнтуватися на огляди та відгуки, де люди реально порівнюють, як грають різні моделі, а не просто переказують параметри. Так, оцінка на слух також суб'єктивна, але в ній більше користі, ніж у цифрах на папері.
2. Погоня за шумозаглушенням
Активне шумозаглушення колись було фішкою лише топових моделей навушників, а сьогодні стало нормою навіть у найдешевших моделях. Але гарний шумодав – це складна технологія. У бюджетних варіантах він частіше просто душить звук, створюючи відчуття тиску та «ватності» у вухах.
Якщо така технологія дійсно потрібна (ви часто їздите в метро або хочете гасити фонові звуки офісу), варто дивитися на моделі, де шумопридушення не для галочки. Щоб не помилитися, можна вивчати відгуки та огляди. Але ще варто брати до уваги деталі: кількість мікрофонів, можливість регулювати рівень шумоподавлення, наявність режиму прозорості або посилення голосу.
А в інших випадках – краще чесна пасивна ізоляція, ніж поганий шумодав, який псує звук і втомлює під час прослуховування.
3. Сліпа віра в аудіокодеки
LDAC, aptX, LHDC – ці позначення вже мало не синоніми якісного звуку. Але користь від кодека, якщо ваш телефон його не підтримує? Пристрої повинні «спілкуватися» однією мовою, щоб переваги високої роздільної здатності та низької затримки були не тільки на папері.
Перед покупкою завжди варто перевіряти сумісність — у налаштуваннях телефону або характеристиках. Це дрібниця, але вона вирішує, чи буде звук справді класним чи просто «яким вийшов» — через найпростіші кодеки SBC чи AAC.
4. Довіра невідомим брендам
На маркетплейсах купа «чудо-навушників» від брендів, про які ви вперше чуєте. Коштують вони копійки, обіцяють суперзвук та потужні баси — а зрештою звучать як радіо на кухні. З ноунеймами завжди лотерея. Може пощастити, і вони пропрацюють кілька років. Ну чи перестануть коннектитися вже за тиждень. Але і в тому і в іншому випадку вау-ефекту від звучання не буде – навушники підійдуть лише невибагливим користувачам.
Краще віддати перевагу перевіреному бренду середнього рівня, ніж дешевому клону з характеристиками «як у Sony». Інакше є ризик заплатити двічі – і грошима, і нервами.
5. Недооцінка ергономіки футляра
Навушники можуть тішити звуком, але якщо футляр громіздкий, незручний і погано поміщається в кишеню — критичний мінус для повсякденного використання. Хороший кейс відкривається однією рукою, легко дістається і непомітно лежить навіть у джинсах. Це особливо важливо, якщо ви берете навушники до спортзалу або вечірньої пробіжки.
Кейс – це частина повсякденної зручності, але про нього чомусь все забувають. Так що нехай він буде легким, компактним та зручним, якщо ви не збираєтеся носити його лише у сумці чи рюкзаку.
