У багатьох є техніка, якій вже багато років, а вона все ще тішить. Розповідаємо про свою — і передаємо вам естафету.
Ми звикли міняти техніку на нову — щороку, а то й частіше. Щось старіє, щось гальмує, а іноді просто втрачає сенс. Але у багатьох із нас все ще є гаджети, які працюють, радують та виручають — незважаючи на вік, подряпини та несучасність.
Це може бути приставка або музичний центр, компактний плеєр, читалка або радіоприймач. Зібрали історії наших колег — про ті пристрої, які не вирушили на смітник чи шафу, а продовжують жити. Іноді з ностальгії. Іноді просто тому, що краще не придумали.
1. Об'єктив «Геліос-44»
Деякі речі неможливо замінити, навіть коли минуло півстоліття. Особливо якщо це об'єктив із душею, який після невеликого апгрейду продовжує знімати як за старих добрих часів.
Марія Трапезнікова
SMM редактор Лайфхакера.
У мене до недавнього часу був об'єктив «Геліос» на 44 мм, який я взяла від старого батьківського «Зеніту».
За допомогою перехідного кільця приєднала його до старої цифрової тушки від Canon і знімала на нього років, мабуть десять точно. Він зі мною проїхав купу країн, фото виходили просто нереальні. 🙂
2. Компактна плівкова камера
Навіть якщо цифра давно перемогла, іноді хочеться сповільнитися і зняти аналоговий кадр — з оглядом, з очікуванням на прояв, з особливим настроєм. Нехай навіть не часто, але це задоволення від процесу нічим не замінити.
Олена Котова
Психолог Лайфхакер.
Ми теж використовуємо “Геліос” через перехідник! А ще знімаємо на Konica Minolta. Використовую одну-дві плівки на рік, мабуть. Хотілося б частіше, але ціни на плівку мене не тішать.
3. Консоль Sega Mega Drive
Іноді найкращі ліки від втоми – це доза ностальгії у вигляді піксельного “Соніка” або “Мортал Комбата”. Коли в руках цей геймпад, здається, ніби час трохи відмотується назад. А якщо консоль ще й та сама з дитинства — задоволення справді безмежне.
Олена Котова
Психолог Лайфхакер.
Ой, ще згадала приставку Sega. У мене залишилися майже всі картриджі з іграми з дитинства. Самі граємо раз на квартал, напевно, а ще вона катається за друзями, які хочуть ностальгії. 🙂
4. Музичний центр
Іноді хочеться не просто послухати музику, а буквально доторкнутися до неї — дістати диск з коробки, розгорнути буклет, натиснути кнопку Play і, затамувавши подих, почекати пару секунд тиші перед початком треку. Такий ритуал робить музику не тлом, а подією.
Олексій Круппа
Провідний менеджер з продажу Лайфхакера.
Хоча б раз на тиждень намагаюся щось послухати зі своєї CD-колекції (200+ дисків) «по-старому» — на музичному центрі. Крім того, що можна почути всякі нюанси на записі, я ще й «чіпаю» музику: альбом — це все-таки цілісний твір, у якому оформлення часто буває не менш важливим, ніж сам звук.
5. Консоль Sony PlayStation Vita
Бувають пристрої, які згодом стають сімейними: переходять «у спадок» і, як і раніше, залишаються в строю. Подвійно приємно, що гаджет не припадає пилом на полиці, а продовжує приносити радість. І легендарна портативка свою роль ще не дограла.
Олександра Таньпетер
HR Лайфхакера та гарячої хати.
Моя PS Vita ще жива. 🙂 Тепер вона у сина – грає в неї нечасто, але консоль дуже рятує в поїздках.
6. Кухонний радіоприймач
В епоху стримінгу та розумних колонок звичайне радіо видається анахронізмом. Але варто його включити — і будинок одразу оживає: музика, голоси діджеїв та відчуття життя. Іноді цього більш ніж достатньо.
Ірина Новікова
Провідний менеджер з продажу Лайфхакера.
Користуюсь радіоприймачем, який пару років тому подарував клієнт. 😄 Зазвичай для фонової музики на кухні.
7. MP3-плеєр для книг
Іноді нове — це добре забуте старе. Особливо якщо йдеться про простий і надійний спосіб споживання аудіоконтента далеко від цивілізації. Жодних повідомлень, зайвої ваги та страху щось упустити — просто ввімкнув і слухаєш.
Кирило Никифоров
Ведучий креатор Лайфхакера та гарячої хати.
Буквально днями презентував мамі MP3-плеєр, щоби слухати аудіокниги на дачі. Смартфон із «Літресом» у неї теж є, але за містом вічні проблеми з мобільним інтернетом. А ось плеєр набагато компактніший і легший за телефон, його зручно завжди тягати з собою, акумулятора вистачає годин на 40, а в 16 ГБ пам'яті влазить ціла бібліотека. Та й банально залити водою, розбити чи втратити його не так шкода. 🙂
8. Мініатюрний Sony Walkman та музичний центр
Є пристрої, які надійно роблять свою справу, не вимагаючи оновлень, облікових записів та інтернету. Їх легко втратити, знову знайти — і продовжити використовувати, як ні в чому не бувало.
Антоніна Висоцька
QA-фахівець Лайфхакер.
Використовую досі плеєр Walkman, який виглядає як флешка, – для поїздок у поїздах або якихось довгих очікувань, щоб не садити телефон. Старий гаджет тримає заряд вісім годин.
Загалом у мене їх два: якось я перший втратила, купила другий, а потім знайшла перший. І другий тепер просто містить всю дискографію мого улюбленого гурту, а на першому — все поспіль.
Ще досі в сім'ї є музичний центр — величезна коробка з двома такими ж коробками-колонками. Зберігаю CD-диски улюблені для нього, але поки що він живе у мами в будинку, використовується як радіо.
9. Консоль для емуляції ретро-ігор
Не зовсім старий гаджет, який тим не менш слугує тій самій меті — приємній ностальгії. Ці мініатюрні пристрої вміщують у собі, здається, все наше дитинство. Підключаєш до телевізора — і опиняєшся у п'ятому класі.
Маша Бджолкіна
Виконавчий директор Лайфхакер.
У мене теж є приставка, яку флешкою в телевізор встромляєш, а на ній усі улюблені ігри з дитинства. Коли купили, я всі вихідні грала в «Танчики», гонки та «Маріо». 🙂
10. Kindle
Іноді прогрес проходить повз – і слава богу. Читалка з минулого, яка досі справляється зі своїм завданням, не дасть збрехати. Вона і зараз працює як нова та успішно виконує свої функції.
Артем Козоріз
Автор Лайфхакер.
Я хотів розповісти про один зі своїх iPod або ретро-приставок, але цього добра сьогодні і так багато, тож згадаю читалку — Kindle Paperwhite. Я маю перше покоління, йому вже близько 15 років. І незважаючи на це, я ним регулярно користуюсь. Оновлювати просто не бачу сенсу. Там є підсвічування і дозвіл не найжахливіший — що ще треба? Нещодавно замовив новий чохол, і книжка знову тішить. Так, акумулятор тримає вже не місяць, а кілька тижнів. Але мене влаштовує.
11. Winamp
Легендарний плеєр багато хто з нас сприймає як щось відчутне, тому як бонус не можна згадати і його. Клацніть – і запускається не просто програвач, а цілий пласт спогадів. Новий інтерфейс? Ні, дякую. Онлайн-сервіси? Теж повз! Досить улюбленого плейлиста та лампового скіна.
Юрій Єрьомін
Системний інженер Лайфхакер.
Не про гаджети, але про програму. 🙂 Досі залишаюся фанатом Winamp на Windows. Так і не звик до інших плеєрів. Під Linux та macOS поставив програвачі зі схожим інтерфейсом. Ну і взагалі, так, я настільки старий, що користуюся офлайн-музикою.
А які старі пристрої й досі з вами і чому? Чи тільки з ностальгії чи з інших причин? Діліться своїми історіями!
