Багато хто з нас чув про закриті міста часів Радянського Союзу. Однак мало хто насправді знає про те, що діялося за закритими огорожами. Чому під виглядом наукових інститутів насправді вчені розробляли найнебезпечніші віруси? Де відбувалися випробування? Чи було зафіксовано нещасні випадки? Чим небезпечні були закриті міста та які були умови проживання у них? Про все це ми розповімо у нашій сьогоднішній статті.
1. Золотий час міста Загорськ 6
Місто, якого немає на карті.
За шістдесят кілометрів від столиці розташувалося село Вакцина. Раніше воно іменувалося містом Загорськ 6. Це було закрите місто, в яке неможливо було потрапити без перепустки. І така конспірація була випадковою. Більше того, міста не було на жодній карті області. А написати туди листа можна було лише тим, хто знав номер секретної поштової скриньки.
Протягом півстоліття там, за високим парканом, виготовляли біологічну зброю. Оспа і Ебола були найнешкідливішими з них. Над вірусами працювали люди, яких офіційно не існувало. Вони не фігурували в жодному переписі населення. Про їхнє місцезнаходження знала обмежена кількість людей. Для народу вони ніколи не існували. І саме вони виводили смерть у маленьких пробірках.
2. Зловісні експерименти
Тут виводили смерть у пробірках.
Загорськ 6 з'явився 1954 року навколо Всесоюзного інституту вакцин. Саме на його території військові розташувалися. А пізніше там почали вивчати найнебезпечніші віруси у світі. Головним завданням учених було виведення чистого вірусу віспи. Небезпечні експерименти могли коштувати життя цілому місту. Але з урахуванням НДІ проводили лише виведення вірусу. Випробовували його на території острова Відродження, який знаходився в Аральському морі. І тим часом у підвалах університету зберігалося близько двадцяти тонн вірусу віспи, який було розлито маленькими пробірками. Небезпечне сусідство для населення Загорська 6.
Втім, крім віспи, вчені ще працювали над іншими вірусами. Тоді й сталася перша трагедія. Вчений Устинов разом із своїм лаборантом проводили експеримент із вірусом Марбурга. Дуже небезпечна річ, що викликає страшну лихоманку зі смертельними наслідками. Устинов випадково проколов голкою захисну рукавичку і заразився вірусом. Далі були кілька тижнів агонії і летальний кінець. А незабаром з'ясувалося, що й ті, хто займався лікуванням та розтином тіла вченого, також були заражені. Цей випадок показав усю небезпеку роботи зі смертельними вірусами.
3. Вірус виходить з-під контролю
Спалах віспи, про який ніхто не дізнався.
Незабаром після випадку з Устиновим сталася нова трагедія. 1971 року активно проводили експерименти з вірусом чистої віспи. Тієї самої, яка була основною метою створення закритого міста. Як завжди, випробування проводилися на острові Відродження. Саме туди вирушила команда вчених із штамами вірусу. Однак через безглузду випадковість судно з дослідниками не збільшили дистанцію на необхідні сорок кілометрів від острова.
Тоді й сталася біда. Одна з лаборанток вдихнула заражене повітря, не підозрюючи про це. А потім повернулася до Аральська як ні в чому не бувало. Але вона вже була заражена вірусом віспи. Тоді й почався спалах захворювання, на який ніхто не очікував. Це був перший епізод віспи за радянських часів. Десятки заражених та троє померлих. Однак ніхто про це так і не дізнався. Усі дані про зараження віспою у Радянському Союзі були суворо засекречені.
4. Життя мрії по-радянському
За парканом життя було краще і ситніше.
Чому ж люди їхали на вірну смерть? Адже зрозуміло, що робота з біологічною зброєю дуже небезпечна. Раніше наведені приклади смертей лише доводять це. Проте у закриті міста мріяли потрапити всі. А мешканці сусідніх міст часто намагалися пролізти до них через паркан. Явно не заради штампу смертельного вірусу. То в чому ж була перевага проживання у закритому місті?
Крім ідеї того, що ти принесеш своїй країні багато користі, існували і більш звичайні переваги. У закритих містах завжди були продукти, речі та квартири, які держава дарувала своїм вченим. Вони були забезпечені всім. Кращі іноземні продукти та вбрання. Машини та будинки. Все заради того, щоб вчений повністю присвячував себе науці, а не дбав про звичайні справи. Деякі сім'ї мешкали там поколіннями. Діти, які виросли у закритих містах, дивувалися, коли вперше бачили жебраків на вулицях. Адже їм завжди казали, що таких людей немає.
5. Розпад Союзу та візит американців
Американці нічого не знайшли у Загорську.
Проте були свої недоліки в закритих містах. Виїхати за його межі можна було лише за перепусткою, яку дуже складно було отримати. Багато десятиліть не могли залишити територію Загорська. Коли Союз розпався, багато хто вважав, що закриті міста просто зникнуть з лиця Землі. Але все було зовсім негаразд.
Цікаво, що американці, які дізналися про закриті міста, приїжджали до Загорська з візитом. Проте вони там нічого не знайшли. Їм показали занедбані будівлі колишнього НДІ та випровадили потихеньку. Нема чого їм було знати, що нічого не закінчилося. Адже навіть після розпаду СРСР місто було відкрито лише формально. А в 2021 році взагалі перейшов у режим практично закритого. Навколо старого НДІ виросли нові сучасні лабораторії, обнесені найпотужнішими парканами. Подейкують, що там знову готують біологічну зброю. А може, й ні.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Розумний та потужний конкурент «Армати» шукає нового господаря
