Весілля – подія, яка назавжди залишає слід у житті, відкладаючись у пам'яті не лише у самих молодят, а й у гостей. Безумовно, хочеться, щоб цей день пройшов ідеально, проте насправді не завжди все йде гладко. Деколи торжество може бути затьмарене несподіваним казусом або дрібною неприємністю. І подібні історії трапляються не лише зі звичайними людьми, а й із іменитими особами, які перебувають під пильною увагою публіки та преси.
1. Весілля Едуарда VІІІ
Король Едуард та Уолліс Сімпсон.
Едуард VІІІ все своє життя мав величезну популярність у жінок. Але його вибір припав на ту особу, яку британське суспільство і вищий світ визнали неналежною для ролі дружини короля. Проте закоханого Едуарда це не зупинило. Осліплений почуттями, він пішов на безпрецедентний крок – зрікся престолу в ім'я кохання, віддавши перевагу особистому щастю королівської корони. Об'єктом його обожнення стала американка Уолліс Сімпсон – жінка не тільки двічі розлучена, а й мала яскравий неабиякий характер, що категорично не влаштовував ні уряд, ні королівську родину. Однак заради того, щоб бути з коханою, Едуард публічно заявив про своє рішення відмовитись від трону. Цей крок став справжнісіньким потрясінням для всієї Британської імперії. У результаті він увійшов в історію як єдиний монарх Великобританії, який добровільно зрікся влади через кохання.
Весільна фотографія герцога та герцогині Віндзорських.
Весілля відбулося у червні 1937 року у французькому замку Канде. Урочистість була скромною – лише кілька свідків та пара близьких друзів. Родичі Едуарда, включаючи його матір та сестер, категорично відмовилися бути присутніми на церемонії. Новий король Георг VІ, брат Едуарда, теж не побажав з'являтися, вважаючи те, що відбувається негідним королівського будинку. В очах сім'ї все це виглядало як скандал, а ніяк не свято. Саме тому наречений та наречена опинилися без підтримки найближчих і важливих людей у такий знаменний для себе день. Незважаючи на холодне ставлення сім'ї та суспільства, Едуард та Уолліс прожили разом майже сорок років. Їхній шлюб став своєрідним викликом традиціям та засадам монархії. Герцог і герцогиня Віндзорські подорожували, брали участь у світському житті Європи, залишаючись при цьому однією з найбільш обговорюваних пар ХХ століття. Їхні почуття – приклад того, як кохання здатне змінити не лише долю двох людей, а й хід історії цілої країни.
2. Весілля Єлизавети ІІ
Весілля Єлизавети ІІ та принца Пилипа.
Восени 1947 року відбулося весілля наслідної принцеси – майбутньої королеви Єлизавети ІІ. Ця подія стала справжнім святом для всієї Британської імперії, яка ще тільки починала підніматися після жахів Другої світової війни. Незважаючи на статус, торжество було досить скромним багато в чому через важке економічне становище країни. Навіть принцесі довелося користуватися талонами на продукти та тканини, як і іншим громадянам. Для сукні Єлизавети купони на шовк надсилали навіть звичайні піддані, які хотіли допомогти майбутній королеві сяяти в її особливий день. У результаті сукня вийшла справді розкішною. Довгий шлейф був прикрашений вишивкою із срібних та перлинних ниток. Воно стало справжнісіньким витвором мистецтва і символом урочистості над повоєнною сірістю.
Весілля, що увійшло в історію.
Завершальним штрихом у образі мала стати тіару, що належала ще королеві Марії, бабусі нареченої. Однак саме тут і стався прикру казус. Буквально за кілька годин до церемонії ювелір помітив, що дорогоцінний обідок зламано. Атмосфера була розжареною, але ситуацію вдалося врятувати. Окрасу відвезли до ювелірів і ті встигли відремонтувати її буквально в останній момент. У результаті Єлизавета вийшла до вівтаря у сяючій діадемі, про поломку якої ніхто з гостей так і не здогадався. Весілля відбулося у Вестмінстерському абатстві та зібрало понад дві тисячі гостей, включаючи іноземних монархів та дипломатів. Незважаючи на скромність порівняно з довоєнними пишними церемоніями, ця подія запам'яталася як одна з найзворушливіших і найзнаковіших моментів у британській історії ХХ століття. Для народу воно стало ковтком свіжого повітря після довгих років випробувань, а для Єлизавети та Філіпа – початком союзу, який тривав понад сімдесят років.
3. Весілля принцеси Діани
Весілля принцеси Діани та Чарльза.
Що вже казати, а весілля принцеси Діани запам'ятали на віки. Це була подія з низки тих, що стає частиною історії, обговорень та пліток. Здавалося, все мало пройти гладко, наречена в розкішній сукні з семиметровим шлейфом, мільйони глядачів біля екранів, тисячі гостей у соборі Святого Павла, і, звичайно, принц Чарльз поруч. Однак без казусів не обійшлося. По-перше, знаменита сукня, зшита дизайнерами Елізабет і Девідом Еммануель, виявилася сильно пом'ятою ще до початку церемонії. Все тому, що тканину було складно вкласти в карету, і пишні складки втратили ідеальну форму. Але на цьому проблеми не закінчилися. Діана, кваплячись, випадково пролила на себе улюблений парфум Quelques Fleurs, залишивши помітну пляму в області обличчя ближче до талії. Через що нещасна місіс Спенсер упродовж усієї церемонії намагалася його приховати, притримуючи букет так, щоб ніхто не помітив яскраво вираженого сліду.
Принцеса Діана та принц Чарльз.
Однак найбільший момент трапився біля вівтаря. Хвилюючись, Діана переплутала ім'я нареченого і замість Чарльз Філіпп Артур Георг, вона вимовила Філіп Чарльз Артур Георг, фактично назвавши принца ім'ям його батька. Для придворних це стало справжнім шоком, але публіка на подив сприйняла помилку з якимось розчуленням, оскільки збентежена молода наречена виглядала аж надто зворушливо. Здавалося б, дрібні помилки могли затьмарити церемонію, але насправді вони лише зробили її ближче і зрозуміліше простим людям. Мільйони глядачів у всьому світі побачили не добре відрепетировану постановочну весільну церемонію, а справжню історію живих людей, приправлену хвилюванням, незручностями та непередбачуваними моментами. І, можливо, саме завдяки цьому весілля століття залишилося в пам'яті не лише як пишне державне свято, а й як зворушлива життєва подія, після якої Діана стала всенародною улюбленицею.
4. Весілля герцогині Корнуольської
Весілля принца Чарльза та Камілли Паркер-Боулз.
Незважаючи на те, що друге весілля принца Уельського виявилося куди скромнішим за перше, казусів і тут не вдалося уникнути. Чарльз і Камілла довго побоювалися, що суспільство зустріне їхній союз вороже, адже історія їхніх стосунків була відома і ще свіжа в пам'яті народу. Проте всупереч очікуванням жодного відвертого негативу не було. Піддані та народ сприйняли шлюб швидше з цікавістю, ніж із засудженням. Проте, перш ніж узаконити свої відносини, парі довелося подолати чимало формальностей. Оскільки і Чарльз, і Камілла вже раніше були одружені, про вінчання не могло бути й мови. Церемонія відбулася у квітні 2005 року та звелася до скромної громадянської реєстрації.
Зліва направо: Королева Єлизавета, принц Чарльз та Камілла.
Після цього на подружжя чекало богослужіння в капелі Святого Георгія, де архієпископ Кентерберійський дав їм офіційне благословення. І все ж весілля не обійшлося без свого роду казусів. На цивільній церемонії не були присутні ні королева Єлизавета, ні її чоловік Пилип. Формально вони пояснили свою відсутність бажанням зберегти вірність традиціям, цим підкреслюючи різницю між державним шлюбом і церковним таїнством. У результаті на момент реєстрації в ратуші поруч із Чарльзом та Каміллою були лише найближчі родичі та друзі. Але вже в капелі королева з'явилася разом із сім'єю, тим самим підкресливши, що союз її сина, яким би непростим він не був для монархії, все ж таки отримав офіційне визнання. В результаті друге весілля принца Уельського стало своєрідним компромісом між любов'ю і боргом, а також тонкою гранню між особистим щастям і даниною традиціям.
У наступній статті читайте про те, як відзначали весілля у Радянському Союзі у різний період часу.
