Москва – це не тільки Червона площа, сучасні торгові центри та галасливі юрби захоплених туристів. Насамперед, це місто з великою культурною спадщиною та багатою історією. Яскравий тому приклад – старовинні архітектурні пам'ятники, які отримали друге життя і чудово вписалися в сучасний вигляд столиці. Розповідаємо про п'ять таких будівель, кожна з яких – невід'ємна частина міста, незалежно від сторіччя.
1. Царський павільйон
Царський павільйон на Ходинці.
Історія Царського павільйону розпочалася у 1882 році. Сьогодні – це єдина вціліла споруда Всеросійської художньо-промислової виставки, яка, незважаючи ні на що, гармонійно вписалася в квартали Ходинки. Терем у російському стилі, спроектований архітектором Камінським, з моменту появи пережив не одну трансформацію. У радянські роки павільйон служив складом: тут зберігався інвентар стадіону «Юних піонерів», де на той момент тренувалося підростаючі зірки фігурного катання. До наших днів дійшли й інші відлуння тієї епохи – пара мозаїчних панно зі спортивною символікою шістдесятих років, що колись прикрашали огорожу стадіону. Тепер вони служать тихим нагадуванням про минуле, ніби все ще зберігаючи дихання поколінь. Після довгих років забуття це місце знову залишило увагою. Для мешканців та гостей столиці павільйон став не лише історичною точкою тяжіння, а й унікальною можливістю буквально доторкнутися до більш ніж столітньої пам'яті міста.
Місце користується популярністю як у городян, і у туристів.
2. Бібліотека імені Тургенєва
Тургенівка.
Ще один приклад дивовижної трансформації можна знайти неподалік М'ясницької вулиці. Саме там розташована легендарна бібліотека імені Тургенєва, історія, що сягає корінням у ХІХ століття і пов'язана з ім'ям меценатки Варвари Морозової, яка вклала власні кошти у створення цього культурного простору. У дев'яності роки бібліотека пережила справжнє перетворення. Архітектори з бюро Асадова виконали колосальну роботу. Вони об'єднали кілька садибних будов ХVІІ-ХІХ століть, акуратно поєднавши їх сучасними скляними галереями. Завдяки цьому вдалося зберегти фрагменти минулих часів, одночасно подарувавши будинку друге життя. В інтер'єрах переплетені різні епохи, де лінії історичних фасадів сусідять із сучасними прозорими конструкціями, створюючи тонку грань між минулим та сьогоденням.
Бібліотека-читальня імені Тургенєва на М'ясницькій.
Особливу увагу слід приділити внутрішньому простору. Один із залів прикрашений різьбленими наличниками, що створюють атмосферу затишку та тепла, а ось у бібліотечному кафе зберігається унікальна колекція радянської порцеляни. Мабуть, у наші дні це місце вже далеко не просто сховище для книг, а справжнісінький культурний центр, де проходять лекції, виставки, кінопокази, концерти та літературні вечори. Сюди приходять студенти, які працюють над дипломами, молоді художники та поети, спрагли натхнення, люди похилого віку, для яких «Тургенівка» стала «точкою» для зустрічей та спілкування.
3. Садиба Чорткових-Салтикових
Садиба Чорткових-Салтикових
На тій же М'ясницькій вулиці можна зустріти ще одну старовинну споруду ХVІІІ століття – садибу Чорткових, яка у ХІХ столітті перетворилася на один із відомих літературно-інтелектуальних салонів столиці. Олександр Чортков регулярно влаштовував у особняку зустрічі з істориками, письменниками та освіченою публікою, де присутні обмінювалися ідеями та вели жваві дискусії. Згодом його син відкрив у будинку приватну бібліотеку з рідкісними виданнями, рукописами та книгами. Протягом усієї своєї історії особняк змінював не лише власників, а й свої функції, і до кінця століття він частково перетворився на прибутковий будинок.
Інтер'єр садиби.
Інтер'єр садиби пережив не одну серйозну реконструкцію. В одному крилі з'явився готичний зал, в іншому – мавританський салон з аркатурою та декоративними мотивами, навіяними східним орнаментом. Тоді все це говорило як про бездоганний смак господарів, а й епоху, коли еклектика вважалася ознакою культурної спроможності. Особливе місце в парадній частині займає сходи, оформлені Федором Шехтелем, одним із провідних майстрів модерну. У ХХ столітті доля садиби змінювалася разом із містом. Будівля зазнавала періодів розквіту та занепаду, перепрофілювання та реставрації. Сьогодні садиба – це не просто музей, замкнутий у пастці часу, а живий пам'ятник, де минуле крокує пліч-о-пліч зі справжнім світом і сучасністю. Потрапити всередину можна у складі екскурсійної групи за попереднім записом. Гіди розкажуть про долі господарів, про переплетення стилів в інтер'єрі та про те, як змінювалося міське життя довкола.
4. Садиба Мисливцевих
Садиба Охотникових на Пречистенці
Садиба Мисливцевих на Пречистенці – сміливо можна назвати одним із куточків старої Москви. Це те саме місце, де кожна цегла зберігає пам'ять про минуле. Тут, за невисокою огорожею, відкривається подвір'я, яке переносить відвідувачів у дев'ятнадцяте століття. Колись у цьому просторі вирувало життя. Напівкруглі каретні сараї по обидва боки від двору є нагадуванням про те, що тут зберігалися екіпажі та коні, без яких неможливо було уявити побут столичної знаті. Нині у флігелях розмістилися художні галереї, крізь вікна яких можна побачити мольберти чи скульптури. Двір вимощений старовинною бруківкою, зібраною з усієї Москви під час реставрації. Ідучи нею, можна уявити, як у минулому стукали копита коней, а трохи пізніше були чутні кроки, які поспішали на заняття гімназистів. Усього сторіччя тому тут у головному будинку розташовувалася приватна садиба Поліванова, в якій проходили навчання багато відомих людей на той час. І зовсім не дивно, що атмосфера освіти та культури назавжди оселилася у стінах цього особняка, живе у них і досі.
5. Єврейський музей та центр толерантності
Єврейський музей та центр толерантності
Єврейський музей та центр толерантності – не просто черговий виставковий простір, а одне з найпопулярніших культурних місць столиці. Він розташований у будівлі колишнього гаража на вулиці Образцова, збудованого у 1920-ті роки за проектом авангардного архітектора Костянтина Мельникова. Колись тут стояли автобуси, а сьогодні – оживає історія, розказана мовою ХХІ сторіччя. Будівля зберегла початкову індустріальну естетику від цегляних стін та потужних прольотів до вражаючих за масштабом перекриттів. Однак усередині все облаштовано за новими технологіями. Можна слухати історії у навушниках, перегортати архівні документи, дивитися фотографії та фільми. Сюжети виставки розповідають про життя єврейського народу Росії від перших громад до сучасної культури.
Музей всередині.
Однією з важливих частин музею є зал, присвячений пам'яті жертв Голокосту, у ньому мінімум експонатів, оскільки саме атмосфера відіграє ключову роль. Вона не просто змушує зупинитися і замислитись, а й переосмислити деякі речі. Також тут знаходиться Центр толерантності – майданчик, де проводяться лекції, дискусії, різноманітні тренінги, покази фільмів та багато іншого. Це те саме місце, де зустрічаються різні культури та покоління, які сміливо можуть говорити одна з одною на рівних. До цього дня музей живе своїм активним життям. Тут відбуваються тимчасові виставки сучасного мистецтва, освітні програми, концерти та фестивалі. Тому багато хто приходить у це місце не лише заради історії, а й за новим змістом.
Відправляючи в подорож Росією, обов'язково відвідайте маяки , навколо яких до цього дня витають міфи, легенди та цікаві історії.
