Людям властиво любити щось нове, але глобальні зміни нас переважно лякають, а не тішать. Експерти в галузі біоенергетики зазначають, що періодичний вихід із зони комфорту дуже корисний.
У світі існує безліч небезпек, але найбільшу з них уявляємо собі ми самі. Існує багато різних звичок, які забирають наше щастя, але перебування в зоні комфорту найнебезпечніше.
Що таке зона комфорту
Це якісь рамки, у яких заганяє себе кожна людина. Це той світ, який влаштовує нас і який нам звичний. Багато хто все життя не виходить із цієї зони, не усвідомлюючи її шкоди. Наприклад, жінка не кидає чоловіка, який нічого не робить, сидячи на її шиї. Вона не проганяє його, бо боїться, що без нього буде гірше. Інший приклад — людина ходить на ненависну роботу, бо цінує стабільність і не хоче ризикувати.
Цей комфорт лише створює ілюзію спокою та нормальності. Наші батьки часто казали нам у дитинстві, що треба триматися за стабільність, але часом у ній немає нічого хорошого.
Зупинка розвитку
Коли людина надто довго перебуває у зоні комфорту, це йде їй на шкоду. Перша причина – це стагнація, зупинка у розвитку. Коли ми беремося за нову роботу, ми отримуємо нові навички, знайомимося з новими людьми. Труднощі загартовують нас. Якщо ж цього не відбувається, людина стає м'якою, вразливою.
Саме тому ті, хто постійно ризикує, здаються такими живими, сильними, захопленими життям. Для того, щоб ставати кращою версією себе, зовсім не обов'язково ризикувати кожен день і наражати себе на справжню небезпеку. У всьому потрібний баланс.
Самотність
Люди, які люблять постійно перебувати в зоні комфорту, не становлять інтересу для оточуючих. Досить згадати про те, про кого люди люблять дивитися фільми та передачі — про яскравих особистостей, які не сидять, склавши руки, а діють. Людей надихають ті, хто змінює світ, впливає на всіх довкола.
Ніхто не захоплюється тими, хто не підкорює нових вершин і не прагне перемог. Саме тому у таких людей завжди проблеми з пошуками другої половинки, зі спілкуванням та наявністю друзів.
Згасання творчого початку та інтуїції
У зоні комфорту швидко згасає творча жилка, слабшає шосте почуття. Коли ми знаходимося в такому ритмі життя постійно, у нас починає вироблятися хибне відчуття захищеності. Знижується енергетика та йдуть сили. Дихальна гімнастика допоможе повернути їх і не зачахнути в похмурому ритмі «робота-будинок-робота».
Рутинні дії призводять до фізичного, емоційного, психологічного та енергетичного застою. Саме тому рекомендується починати вихід із зони комфорту з фізичних вправ та спорту.
Що заважає нам вийти із зони комфорту та як це зробити
Головна перешкода – це страх. Страхи є негативними вірусними програмами. Люди, які живуть у своєму зручному світі, бояться з нього виходити, адже за його межами можуть бути небезпеки. Важливо пам'ятати, що проблеми та випробування завжди призводять до розвитку. Полюбіть свої помилки та цінуйте їх за те, що вони дають вам досвід.
Перший крок – заняття спортом. Потрібно починати з малого. Якщо вдасться привчити своє тіло до навантажень, зробити це зі свідомістю та психікою буде набагато простіше. Активний спосіб життя потребує більше енергії, яку брати просто ніде, як у своїх власних резервах.
Другий крок – легкі випробування. Відразу звільнятися з роботи і пускатись у всі тяжкі не варто. Потрібно спробувати щось простіше. Можна почати знайомитися з людьми, проявляючи активність, або відвідувати нові місця. Подорожі та поїздки вкрай сприятливо впливають на енергетику людини, на появу в неї нових захоплень та прагнень.
Третій крок – оптимізм. Спілкуйтеся з оптимістичними людьми та вчитеся сприймати невдачі нормально. Якщо на кожну проблему реагувати на кінець світу, зона комфорту вас просто не випустить у вільне плавання.