Уявіть собі, що ви перебуваєте в ситуації, коли не можете спитати дорогу; не знаєте, як користуватися телефоном та заправити машину бензином; гадки не маєте, як платити за продукти і не завжди можете навіть впізнати продукти на полиці; більше того, не маєте змоги з цієї ситуації піти…
Ось це і є культурний шок – коли ви опиняєтеся в положенні, яке сильно відрізняється від того, до чого ви звикли, і ви повинні залишатися в ньому. Зазвичай це відбувається з іммігрантами та студентами, які навчаються за кордоном.
Термін «культурний шок» був уперше вжитий антропологом Калверо Обергом 1954 року. Він визначив це поняття як страх, викликаний втратою знайомих розпізнавальних знаків у соціальному спілкуванні. Якщо подумати про це, то стане зрозуміло, що навіть якщо ви говорите мовою країни, в яку потрапили, багато невербальних сигналів відрізняються від тих, до яких ви звикли на батьківщині і які сприймаються і розшифровуються практично на рівні підсвідомості.
Культурний шок є серйозним випробуванням, у сенсі він нагадує психічний розлад, але, на щастя, він проходить. Симптомами культурного шоку є: дратівливість; плаксивість; підвищений критицизм по відношенню до нової та невиправданої ідеалізації старої країни; постійні скарги на клімат, їжу, людей; побоювання щодо санітарних умов та чистоти; відмова вивчати мову та знайомитися зі звичаями країни; страх бути ошуканим; відчуття безпорадності та марності.
Розрізняють 5 стадій у розвитку культурного шоку. Перша стадія нагадує стан під час медового місяця: все здається новим та цікавим; не такі вже й великі відмінності – люди мають по дві руки та ноги, живуть у будинках, сплять ночами тощо.
Однак з часом дійсність починає проникати у свідомість мільйоном дрібних та дратівливих факторів. Вам треба навчитися багатьом речам у такий короткий термін – платити за рахунками, виписувати чеки, спілкуватися з людьми, прати білизну, нарешті. Навіть якщо ви говорите мовою країни, вас часто не розуміють і, можливо, сміються з того, як ви говорите. Крім того, вдома ви щось являли собою, були пов'язані невидимими нитками з іншими. Тут ви практично втратили себе, ви нікому не потрібні. Настає друга стадія, під час якої люди зазвичай замикаються у собі, бояться виходити з дому та зводять будь-яке спілкування до мінімуму.
На третій стадії ви починаєте шукати недоліки в новій країні та її людях, стаєте зайве критичні і не приймаєте способу життя, в якому опинилися. На цій стадії люди намагаються спілкуватися з вихідцями з тієї країни, звідки приїхали, при цьому проводять час у їдких та злісних обговореннях звичаїв аборигенів та тужливих спогадах, як добре було вдома. Деякі кидаються в іншу крайність – намагаються повністю розчинитись у чужій культурі, копіюючи все, що можна, іноді до смішного. На жаль, такі реакції не допомагають впоратися з тим, що відбувається.
Згодом хворобливе почуття «неналежності» згладжується, ви знаходите своє місце в навколишньому світі. Першою ознакою одужання практично завжди стає повернення почуття гумору – те, що вчора здавалося кошмаром, сьогодні викликає усмішку. У вас з'являються друзі, робота або інші обов'язки, ви вбудовуєтеся в нове життя. Це четверта стадія, коли ви практично впоралися із шоком.
Найцікавіше, що попереду у вас п'ята, найдивовижніша стадія культурного шоку. Вона настає, коли ви нарешті вирішуєте відвідати колишню батьківщину, і – о, жах! Там вам теж погано, бо поки вас не було, там теж стало по-іншому! Ви не знаєте, як платити у транспорті, тому що змінилася система оплати; ви не знаєте, як телефонувати, тому що тепер треба користуватися картками; ви некомфортно почуваєтеся в магазинах, бо продавщиці ввічливі; (недостає додати).
Щоб упоратися з культурним шоком у найкоротший термін, слід пам'ятати, що:
1. Ви відчуваєте культурний шок, і він згодом минеться.
2. Ви повинні намагатися реагувати, як реагують діти – з цікавістю та без страху. Якщо вам здається, що всі намагаються вас образити, справа не в оточуючих, а у вашій реакції.
3. Займіться чимось: запишіться на аеробіку, підіть до бібліотеки, гуляйте в парку, намагайтеся спілкуватися з людьми, навчайте мову, ставте собі цілі та досягайте їх (наприклад, вивчати 10 нових фраз щодня).
4. У міру можливості постарайтеся якнайближче познайомитися зі звичаями та мовою нової країни до того, як опинитеся там.
Переїзд в іншу країну може дати вам такий багатий досвід і часто є винятковим способом пізнання себе. Але освоєння та прийняття нової культури без втрати своєї потребує часу та терпіння.