Як склалася доля КТЗ? /Фото: bloknot-moldova.ru.
У 9 із 10 випадків із колишніми радянськими та соціалістичними підприємствами все гранично просто. Вони або більше не існують, відійшовши в небуття епохи переділу власності, або вони живуть і часто живуть. Звичайно, є й інші сценарії: завод при СРСР робив компоненти для космічних супутників, а сьогодні випускає скріпки, або підприємство чудово проскочило «лихих» часів, але потім все одно закрилося.
Історія розпочалася після війни. /Фото: oldchisinau.com.
Кишинівський тракторний завод – краса та гордість Молдови за часів існування соціалістичного блоку та Радянського Союзу. Одне з провідних підприємств регіону та один із найбільших виробників тракторів на всьому «червоному Сході». Основу продукції КТЗ становили невеликі гусеничні трактори. Якщо вірити спогадам агрономів та трактористів того часу, то кращого трактора для міжрядної обробки радянські колгоспи та радгоспи просто не знали. Одних лише малюків Т-50В завод випустив не менше 10 тисяч одиниць, тоді як весь сукупний тираж продукції добре так перевалив за 250 тисяч штук, що й досі залишається надзвичайно вражаючим результатом. Забігаючи наперед, покращити цей результат Кишинівський трактор уже не зможе. Саме так на сьогоднішній день завод не працює.
Країну треба було відновлювати. /Фото: екатеринбург.рф.
І ні, Кишинівський ТЗ не закрився 1990-х на тлі розпаду СРСР. На превеликий жаль, завод опинився серед представників тієї категорії 1 з 10, згаданої на початку. Але насамперед було б не зайвим побіжно нагадати історію цього підприємства. Традиційно шлях Кишинівського трактора відлічується від 1945 року, коли Червона армія тріумфально звільнила Європу від «коричневої чуми» ХХ століття. У роки в Молдавії повним ходом йшло відновлення і реорганізація виробництва. У Кишиневі на той момент діяв власний моторемонтний завод … Звучить пафосно і круто, але де-факто це були не дуже великі майстерні з ремонту. Працювало на «заводі» лише кілька десятків фахівців. Однак поступово ситуація змінювалася.
Великий завод. /Фото: livejournal.com.
У наступні три роки майстерні справно росли, все більше перетворюючись саме на повнокровний завод. У зв'язку з цією обставиною 1948 року було ухвалено рішення про реорганізацію КМЗ у КРЗ – Кишинівський ремонтний завод. За сухою бюрократією назв ховалася важлива обставина – виробництво майстерень постійно зростало. Тепер тут лагодили вже не лише автомобілі та трактори, а й верстати. Але що особливо важливо, з 1948 року у майстернях розпочався випуск власної продукції від імені ремонтного устаткування. У такому стані КРЗ пропрацював наступні 10 років, поки в 1958 вже неабияк розросле підприємство не було вирішено реорганізувати в черговий раз. Так з'явився завод «Автодеталь». Але й цього мало. У новій якості підприємство пропрацювало всього 3 роки, і в 1961 місцеве керівництво вирішило створити на базі «Автодеталі» куди більш серйозне виробництво – тракторне. Так з'явився цей Кишинівський тракторний завод.
Виробив понад 250 тисяч тракторів. /Фото: ru.wikipedia.org.
Першою моделлю підприємства став згаданий Т-50В. Перший серійний трактор залишив цех уже влітку 1962. При цьому спочатку завод був «тракторозбірним», проте не минуло й 4 років, як він перетворився на повноцінний «тракторний» із повним циклом виробництва. Що важливо, кишинівський завод не лише справно «бомбив» продукцію тисячами, а й дав життя декільком іншим тракторним підприємствам. Найбільш відомий приклад: тракторне виробництво Карлового, що в Болгарії. Там було налагоджено випуск Т-54В для роботи з виноградниками. Створено трактор практично повністю за технічною документацією КТЗ. У наступні десятиліття Кишинівський трактор створив ще кілька спеціальних моделей сільськогосподарської техніки, наприклад трактор для роботи на полях буряка. І все у підприємства було добре, поки не пролунав 1991 рік.
Гарними були трактори. /Фото: YouTube.com.
В «лихих» часто доводилося чути про те, наскільки радянське виробництво було неефективним, а продукція низькоякісною. Що ж, «приємно» бачити, як «ефективно» обійшлися із КТЗ після Перебудови. Якщо стисло, завод просто знищили. 1991 року підприємство просто закрили без зайвих розмов. При цьому нові, безумовно ефективні власники продемонстрували верх ефективності, навіть не ставши турбувати себе в такій дрібниці, як консервація підприємства, через що протягом багатьох років КТЗ банально руйнувався під дією навколишнього середовища… У 1995 році завод поділили на шість нових юросіб. Здавалося, що підприємство ось-ось отримає другий шанс.
Все закінчилося 2011 року. /Фото: ru.wikipedia.org.
Чотири нові фірми на базі КТЗ мали займатися ремонтом авто. Одна – виробництвом тракторів (TRACOM). Ще одна – виробництвом верстатів та литтям. На якийсь момент здалося, що завод таки проскочив чорну смугу. Знову заробили, хай і не на повну потужність цеху. Проте, всі ці роки завод саме, що абияк викручувався. У 1998 році через кризу, що почалася, виробництво де-факто зупинилося, простоявши до початку 2000-х. На початку нового тисячоліття завод шукали інвесторів. Інтерес до КТЗ виявляли англійці та білоруси. Останні хотіли робити в Кишиневі трактори із власних комплектуючих. На жаль, жодна з угод так і не відбулася. У результаті 2011 року колись одну з кишинівських промислових перлин було вирішено перетворити на склади та офіси.
А ось цікаве відео з нашого каналу – У Росії відновлюють виробництво найбільшого гідролітака А-40 «Альбатрос»:
Продовжуючи тему читайте про «Сангвін» і «Зевс» : фантастичні розробки радянських військових, які майже стали реальністю.