Найчастіше, коли хочеться підтримати людину, використовуються всім знайомі фрази: “Не переживай, все налагодиться”, “Все буде добре”, “Час розставить все на свої місця” та інші аналогічні слова підтримки. Однак така втіха не те, що малоймовірно приносить людині полегшення, але ще й більше посилює тривожний стан.
Як же тоді грамотно допомогти тому, хто прямо зараз, невідкладно, потребує психологічної допомоги, а поряд немає фахівця? Ось п'ять психологічних правил, які допоможуть близькій людині впоратися з її душевним болем.
Правило № 1. Дайте вихлюпнутися болю.
Горе не повинно залишатись усередині! Дайте людині можливість вирвати її назовні: через сльози, розсіяність, роздратування, відторгнення всього.
Не треба постійно переконувати його, що те, що трапилося, — це несуттєво, дозвольте прийняти ситуацію такою, якою вона є! Заклики «Візьми себе в руки!», «Ну годі вже, заспокойся!» недоречні.
Що робити? Розділіть біль, не треба знецінювати його. Нехай людина переживе її! Не треба намагатися приглушувати її заспокійливими засобами і тим паче алкоголем.
Правило № 2. Залишайтеся поряд!
Коли людина переживає внутрішній біль, дуже важливо, щоб хтось був поряд. Але присутність треба ненав'язлива, без постійних знецінюючих подій, що повторюються, які тільки посилюють біль!
Що робити? Поставтеся з розумінням до ситуації. Використовуйте фразу: «Розумію, твій біль і як тобі зараз тяжко/страшно/боляче, але знай, що я поряд!» І т.д.
Правило № 3. Стати уважним слухачем.
Те, що сталося, вже сталося, і нічого не можна повернути! І бажання людини в горі обговорювати те, що сталося, — нормальне бажання.
Що робити? Не треба намагатися його зупинити чи змінити тему. Дайте йому висловитися стільки разів, скільки потрібно! Таким чином людина вихлюпує свій біль і ділиться переживаннями, спогадами.
Правило №4. Називайте все своїми іменами.
Не підмінюйте те, що сталося іншими словами – наприклад, “депресія” на “погано себе відчував”, “помер” на “рано пішов”, і т. д. Така підміна з точки зору психології лише посилює ситуацію і не дає людині прийняти реальність.
Що робити? Говоріть все як є. Це допоможе людині швидше зрозуміти те, що сталося, і найголовніше — прийняти і пережити.
Правило №5. Оцінкам не місце!
Не треба намагатися закликати людину до оцінки ситуації фразами: «Зберись!», «Годі вже, подумай, у тебе діти!» і т. д. Дайте йому прожити те, що трапилося, не треба дозволяти заганяти емоції всередину себе! Інакше такий тиск може призвести до хвороб та емоційних розладів.
Що робити? Поставтеся з повагою до того, що сталося, і не давите емоційно.
Будь-яке горе чи тривожна подія – це серйозне випробування. І те, як людина її переживе, залежить багато в чому від підтримки її рідних та близьких. Будьте поряд завжди з тим, хто потребує цієї допомоги!