Якщо уважно подивитися на радянське житло типової забудови, то дуже швидко стане очевидним один цікавий факт: переважна більшість радянських будинків має лише 5 або 9 поверхів. Винятки трапляються, але рідко. У зв'язку з чим постає питання: чому радянська влада при вирішенні житлового питання так полюбила саме ці дві цифри? Чому не можна було будувати, наприклад, 10 чи 12-поверхові будинки.
Поверховість продиктована нормами. /Фото: realty.rbc.ru.
Кількість поверхів у радянських типових багатоповерхівках була продиктована будівельними нормами, що існували, які в свою чергу зростали з об'єктивних причин. У випадку з типовими п'ятиповерхівками ситуація була простою. Надворі були 1950-ті роки, в європейській частині Радянського Союзу повним ходом йшла післявоєнна реконструкція. З зрозумілих причин насамперед відновлювалася промисловість та інфраструктура. Будівництво житла відходило на другий план, через що багато людей жили не те, що в комуналках, а у відвертих часниках та бараках. Однак у міру відновлення господарства в країні з'явилася можливість розгорнути житлове будівництво.
Для свого часу це був прорив. / Фото: renovation.tass.ru.
Проблема була в тому, що житло потрібно побудувати разом мільйонів співгромадян. Тому перші проекти панельних та цегляних будинків були серйозно спрощені задля зниження вартості та збільшення темпів будівництва. При цьому навіть таке житло мало відповідати жорстким санітарно-епідеміологічним нормам. Всі ці суто об'єктивні фактори і призвели до появи тих п'ятиповерхівок. З одного боку будувалися вони дуже швидко: часом, подібні будинки складали всього за 12 діб напруженої роботи. З іншого боку, за 5 поверхів з погляду санітарних норм можна було відмовитися від деяких «благ цивілізації» задля спрощення будівельних проектів. Наприклад, у п'ятиповерхівках можна було обійтися без сміттєпроводу та ліфта.
Відкриття нового кооперативного будинку у 1980-ті. /Фото: realty.rbc.ru.
При цьому хрущовки розглядалися радянською владою як тимчасовий, перехідний варіант кам'яного житла. Передбачалося, що в перспективі наступних 10-20 років їх вдасться повністю замінити на більш досконалі панелі інших серій. Власне, такими в результаті стали численні радянські 9-поверхівки, будівництво яких почали розгортати вже в 1970-і роки. І як було зазначено, 9-поверховість типової забудови також було обгрунтовано будівельними, санітарними і пожежними нормами.
Так, 9-поверховий будинок було достатньо оснастити одним ліфтом та сміттєпроводом. Водночас 10-поверховий будинок (і вище) вимагав уже двох ліфтів, один із яких мав бути вантажним. Крім того, будинки з висотністю від 10 поверхів вимагали створення спеціальних ізольованих сходових кліток, окремої системи димовидалення та підбору повітря, оснащення додаткових шляхів евакуації тощо.
9-еатжей – оптимальний формат. /Фото: flickr.com.
Іншими словами, проекти будинків висотністю в 10 поверхів і більше ускладнювали, і подорожчали виробництво подібних будівель. Звісно, у Радянському Союзі будували 10-, 12- та навіть 16-поверхові будинки. Проте вони були рідкістю, оскільки кожен подібний проект ставав головним болем як для будівельників, а й у міських комунальних служб. Так, наприклад, будинки з висотністю 10 поверхів і більше вимагали індивідуального натиску в системі водозабезпечення. В іншому випадку жителі висотних поверхів ризикували залишитися без води не лише у крані, а й у туалеті. А ще будинки великої поверховості заборонялося оснащувати газовими плитами, що, у свою чергу, створювало додаткове навантаження на енергомережу населеного пункту.
Будувати треба було для мільйонів. /Фото: Pinterest.
Були й інші причини, чому в Спілці не надто любили типову забудову понад 9 поверхів. Так, наприклад, довжина стандартних пожежних сходів становила 28 метрів, що дорівнює висоті 9 поверху багатоповерхівки. А в сейсмічно небезпечних регіонах країни Рад зводити будинки вище 9 поверхів і зовсім було небезпечно через підвищену загрозу обвалення подібної конструкції у разі землетрусу. Зрештою, нелюбов до хмарочосів була продиктована ще й тодішнім будівельним обладнанням. Більшість радянських кранів на час було спроектовано під будівництво лише 9-поверхових будинків. Таким чином можна констатувати, що висотність типової забудови в СРСР була продиктована об'єктивними обставинами, а не суб'єктивними «хотілками».
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Протягом теми читайте про 7 популярних помилок в оформленні маленької кухні , про які скільки не говори, все одно робитимуть.
