Якщо людство колись серйозно замислиться про освоєння Марса чи Місяця, то можливо йому спочатку не заважало б «потренуватися на кішках»… Однією з таких по праву може вважатися Австралія. Поряд з Росією, Канадою і якоюсь Монголією ця країна одночасно залишається не тільки однією з найменш густонаселених серед найбільших за площею, але й однієї з країн з нерівномірним розподілом населення за площею держав.
Живуть лише у кількох місцях.
Австралія – держава, що займає однойменний материк із площею 7.7 млн кв.км. та населенням близько 26.9 млн осіб. За першим із згаданих параметрів Австралія посідає 6 місце у світі, поступаючись лише Росії, Канаді, Китаю, США та Бразилії. При цьому населення країни займає лише 53 місце у світі. Що цікаво, за цим параметром материкова держава можна порівняти з крихітною Північною Кореєю або Непалом. Таким чином, сьогодні Австралія залишається третьою з кінця країною за густиною населення: 3.47 особи на кв.км.
Ні, дрібних поселень, звісно, вистачає.
Гірші справи із заселенням власної території лише у Намібії та Монголії – 3.67 та 2.22 особи на кв.км відповідно. Неподалік пішла і Канада – 3.98 особи на квадратний метр. Для порівняння в Росії – 8.59 чоловік на кв.км, США – 33.9, а якомусь Китаї – 147. Само собою, населення Австралії аж ніяк нерівномірно розмазане по всій території країни. Більше того, Австралія може вважатися однією з нерівномірно заселених країн у світі. Те, наскільки погані з цим справи в Австралії, змушує нервово курити навіть горезвісне російське Зауралля, бо населення тут насправді сконцентровано навіть узбережжям материка…
Але більшість людей живе лише у 10 містах.
Так, понад 50% населення Австралії сконцентровано лише у десятці невеликих «анклавів». Кожна з цих агломерацій паралельно одна із найбільших міст країни-континенту: Сідней (населення близько 5.5 млн людина), Мельбурн, Брісбен, Перт, Аделаїда. Найменшим із 10 найбільших поселень країни залишається Вуллонгонг – тут проживає близько 300 тисяч населення. Для порівняння у Москві живе 12.6 млн осіб. При цьому 98% населення Австралії дійсно певною мірою живе на береговій лінії. Глибина розселення цієї частки австралійської демографії вбирається у 200 км від моря. І лише 2% населення живе за 200-кілометровою смугою від узбережжя.
Усі на узбережжі.
При цьому, якщо подивитися карту населених пунктів Австралії, у обивателя може скластися враження, що насправді австралійці чудово живуть практично по всій території материка. На жаль, це враження оманливе. Оскільки переважна кількість населених пунктів у глибині материка – це поселення навіть рівня будь-яких радянських і пострадянських ПГТ (селище міського типу). Найчастіше це буквально пара-трійка, у кращому разі десяток будинків із населенням від 10 до 100 осіб. Абсолютна більшість таких поселень знаходиться або на сухопутних транспортних артеріях Австралії або поряд з якимсь віддаленим виробництвом, найчастіше в галузі видобувної промисловості.
У глибині лише селища.
Але чому ж австралійці не хочуть заселити глибину материка? На це питання можна відповісти питанням: а чому більшість росіян воліють селитися в європейській частині країни або на її півдні? Що іронічно, головна проблема розселення демографії Австралії по всій площі країни та сама, що й у Росії, Канади чи Монголії – клімат. Причому клімат у сенсі. Адже проблема не лише в тому, що у прерії чи пустелі просто спекотно – це не сільськогосподарські регіони. Вирощувати культури або розводити худобу там не можна. Відсутність сільської агломерації не дозволило свого часу з'явитися і міською. У той час як на узбережжі жити набагато зручніше, адже клімат набагато м'якше: там все чудово росте, худоба щасливо скаче по луках, а крім того, поряд залишається доступ до найдешевшого транспорту – водного.
Виною всьому – клімат.
До речі, з погляду сільського господарства Австралія навіть у гіршому становищі, ніж та сама Росія. У Росії її приблизно 3/4 (близько 75%) території не придатне для сільськогосподарського використання в принципі. Принаймні не за сучасних технологій. У Австралії цей показник ще гірший – понад 90% територій країни не придатні ні для рослинництва, ні для скотарства. Задля справедливості варто додати, що в Росії ситуація з освоєнням землі додатково ускладнюється наявністю так званих переходів через нуль. Тобто. різкою зміною клімату протягом року. У тій же Австралії переходів через нуль немає як таких у принципі (так, є гори зі снігом, але в іншій країні температура весь рік не знижується нижче нуля). Наявність переходів через нуль серйозно ускладнює практично всі сфери господарства від сільського до будівництва та індустрії.
Прерії – не сільськогосподарський регіон.
Для порівняння у Франції ситуація діаметрально протилежна. Там для сільського господарства так чи інакше придатно чи не 80% площі країни, причому зараз у сільському господарстві задіяно понад 55% площі Франції! Сьогодні П'ята республіка – найбільший виробник аграрної продукції ЄС. І один із провідних виробників сільськогосподарської продукції у світі. А головна причина тому аж ніяк не якась особливість французів, а насамперед клімат (це, звичайно, не означає, що французи ліниві і їм Боженька з неба хліба за просто так посилає). Бо як мінімум на половині території країни: встроми палицю в землю, і та проросте!
А подекуди й зовсім пустеля.
А ось цікаве відео з нашого каналу – 3 найкращі російські бойові вертольоти, що завоювали симпатії військових всього світу:
Продовжуючи тему енергетики читайте про шлях сонячної енергії : радянська спадщина та китайські інновації.
