Опинившись на Далекому Сході в якомусь рибному регіоні, непідготовлений турист може стати свідком малоприємного видовища: сотні та тисячі червоних рибок просто гниють просто неба з розпореним черевом. Враховуючи ціни навіть на горбушу в більшості регіонів країни, подібне ставлення до дарів моря може здатися якимось небаченим марнотратством. Що ж, частково це справді так, хоча на практиці ситуація з червоною рибою та її промислом значно складніша, ніж здається.
Не завжди горбушу ловлять заради м'яса. /Фото: imgtest.mir24.tv.
Вартість морозива горбуші в Москві починається в середньому від 500 рублів за кілограм. При цьому якась сьомга при тій же вазі буде коштувати вже не менше 1 тисячі рублів. Немає нічого дивного в тому, що для більшості жителів федерації червона риба – це справжній скарб. Однак, на Далекому Сході ситуація інакше: тут цей скарб моря ніби не цінують від слова зовсім. Завітавши до регіону в «рибний сезон», турист може стати свідком того, як місцеві рибалки годують червоною рибою свійських тварин або просто викидають її на потіху чайкам. Чи потрібно говорити, що подібна поведінка місцевих людей збоку здається неймовірним марнотратством?
Головна цінність риби над м'ясі. /Фото: fish.gov.ru.
Однак насправді все не так просто, як здається. Найчастіше від непотрібної червоної риби позбавляються великі підприємства. Відбувається це з кількох причин. По-перше, далеко не завжди вистачає наявних потужностей рибних комбінатів для переробки всіх виловлених дарів моря. По-друге, найчастіше викидається риба, яка з погляду бізнесу вважається нерентабельною. Як таке взагалі можливе? Насправді легко. Справа в тому, що в сезон головна цінність червоної риби – не її ніжне м'ясо, а ікра. Ікра морських мешканців коштує настільки дорожче, що вихлоп від її продажу перекриває будь-які інші збитки.
Головна цінність – ікра. /Фото: enhof.com.
При цьому не варто забувати ще й про те, що цінність такого м'яса дуже мала, не дивись, що червоне. Справа в тому, що коли риба йде з ікрою на нерест, в її організмі активізуються різні несприятливі зміни. Якщо говорити простою мовою: рибка стрімко старіє, через що її м'ясо стає несмачним, непривабливим і пухким. У випадку з деякими породами риби м'ясо, яке зазнало нерестових змін, стає ще й отруйним! Звичайно, за винятком окремих випадків, переробити, перетворивши на безпечний та їстівний продукт, можна навіть таке м'ясо. Однак це вимагає додаткових зусиль та організації спеціальних виробничих потужностей.
Потрошити та викидати – банально вигідніше. /Фото: regnum.ru.
Зрештою бізнесу просто не вигідно возитися з другосортною червоною рибою. Набагато простіше, а отже й рентабельніше обмежитися видобутком ікри. Благо, вартість останньої на ринку, як уже було зазначено, з легкістю перекриває будь-яку недостачу, що здається. Як результат, у «ікорний сезон» поряд з рибними комбінатами нерідко можна виявити тонни риби, що гниє. Причому поводяться подібним чином як представники великих компаній, а й місцеві рибалки. “Паршиве” м'ясо в кращому випадку годиться на корм собакам. А тому після отримання дорогоцінної ікри, стару рибу просто викидають. При цьому варто додати, що після відкладання ікри, більшість видів червоної риби незабаром у будь-якому випадку помирає від тих нерестових змін в організмі.
Звичайно, знайти застосування можна було б і для такої риби. /Фото: mkala.mk.ru.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Продовжуючи тему читайте про яйця Фаберже і ще 6 втрачених скарбів , які намагаються знайти зараз.
