У чому проблема БТР? /Фото: zr.ru.
Часто доводиться чути про те, що вітчизняні БТР нібито не мають достатньо захищеності. Ось тільки все те саме можна однаково сказати про абсолютну більшість (якщо і зовсім не кожну) броньовану і озброєну піхоти. Іронічно, що в цьому контексті головною проблемою бронетранспортерів стає не «картонність» їх засобів захисту, а озброєння, що постійно ускладнюється, і ось чому.
1. Коли твоя зброя – проблема
Занадто грізна зброя … / Фото: Мінуси? zr.ru.
Найкращий захист – напад. Подібне твердження – аж ніяк не якийсь абстрактний принцип. Саме до нього нерідко зводиться розробка військової техніки, коли через ті чи інші причини конструктори не в змозі забезпечити машині належний рівень захищеності та живучості. Тим більше, що при сучасному рівні розвитку засобів ураження добре забронювати часто не виходить навіть профільну ударну техніку в особі ОБТ. Звичайно, хоч якийсь захист потрібний у будь-якому випадку. Однак, можливість швидко і ефективно придушити противника вогнем, позбавивши тим самим його можливості провести атаку виглядає не менш спокусливо, ніж товста броня. І особливо актуальна дилема «захищеність-вогнева міць» для будь-якої бронетехніки легша за ОБТ. Яскравий приклад тому всілякі БМП та БТР. На жаль, як показує практика, у деяких випадках хороша озброєність може стати не благом, а прокляттям бойової машини.
Модернізація класики. /Фото: topwar.ru.
Взяти бодай актуальні російські БТР-82А. За своєю суттю це глибоко модернізовані радянські БТР-80, оснащені новими низькопрофільними вежами та просунутим озброєнням. 30-мм гармата 2А72 зі спареним кулеметом здатна забезпечити непогану вогневу міць, порівнянну за своїм показником з роботою 30-мм гармати 2А42. Остання, до речі, дещо скорострільніша, але при цьому не така точна як 2А72. В іншому ж БТР-82А – це фактично повна копія оригінального БТР-80 з тим же компонуванням, корпусом, захищеністю, набором переваг та недоліків. У порівнянні з 80-м вогнева міць 82А збільшилася кратно. А ось у порівнянні з тим же БМП-2 – сила все-таки замало. При цьому «двійці» (при всій убогості її захисту) модернізована 80-ка поступається і живучістю. Що ставить нові БТР-82А у вкрай незручне становище.
Все ще поступається Двійці. /Фото: ru.wikipedia.org.
Виходить вельми незручна ситуація: з одного боку БТР-82А може надавати вогневу підтримку, а з іншого боку абсолютно не призначена для цього. Не кажучи вже про використання машини як ударний засіб на передньому краї. Все це призводить до того, що у безпосередніх операторів постійно виникає спокуса застосувати бронетранспортер не за прямим призначенням. Що нерідко закінчується вкрай сумно і ще добре, якщо для однієї бойової машини. Таким чином добре озброєні бронетранспортери стають заручниками ілюзії про уявне вогневе панування.
2. Біда стара як світ
Кожній машині своя робота. / Фото: forum.warthunder.ru.
Насправді проблема уявного вогневого панування стара у військовій справі як світ. Найяскравішим прикладом із вітчизняної військової історії є застосування самохідок у роки Великої Вітчизняної війни. В умовах фактичної чи надуманої нестачі танків деякі радянські командири відправляли самохідки для підтримки піхоти так само, як вони використовували б танки, абсолютно ігноруючи при цьому специфіку технічних та вогневих характеристик цих машин. Броня (якась) є? Є. Гармата є? Є. Вперед до подвигів! Оберталося подібне ставлення до САУ в 8.5 із 10 випадків невиправдано високими втратами, через що вищестояще армійське керівництво систематично «пороло» підлеглих, найчастіше – безрезультатне. Бодай тому, що ситуація на землі нерідко диктує свої умови.
Не призначено для щільного контакту. /Фото: ru.wikipedia.org.
Аналогічно біда і з бронетранспортерами. Додатково ситуація ускладнюється тим, що в радянській/російській традиції бронетехніка, окрім танків, традиційно ділиться на ті самі БМП та БТР. При цьому парного розуміння, чим одні відрізняються від інших, немає й досі. До речі, на Заході такого поділу в сучасних арміях немає в принципі. І якийсь БТР-82А там сприймався як звичайна не надто добре захищена IFV (бойовий транспорт піхоти). Сумбур у ситуацію вносять і діючі радянсько-російське Бойовий Статут СВ, який на думку багатьох небайдужих та близьких до теми людей так і не зміг провести чіткого розмежування між БМП та БТР. Хоча суто емпірично різницю між цими машинами чудово розуміє будь-який військовий. Цілком очевидно, що вітчизняні БТР у принципі не призначені для участі у бою. У кращому разі, навіть якийсь БТР-82А може несміливо підтримати вогнем із засідки.
3. БТР-82А – погана машина?
БТР – специфічне завдання. / Фото: ria.ru.
Сказати, що БТР-82А – це погана машина було б поспішним та поверховим твердженням. Просто помилково сприймати 82А, як аналог БМП-2 або БМП-3. У цих машин принципово різна сфера застосування. Бронетранспортери радянської та російської школи – це все-таки не так бойові машини, як бойові транспорти. В ідеальному варіанті робота вітчизняного БТР не на передку, а у прифронтовій зоні: доставка десантів, підвезення поповнень, евакуація поранених тощо. А грайливо похитувати гарматою у бік супротивника, зображуючи непристойні жести, має все-таки інша техніка. І як вже було зазначено, проблеми з БТР-82А починають здебільшого тоді, коли на тендітний кузов цього 8-колісного «автобуса» звалюють на призначену для нього робітницю. Інше питання в тому, чи залишиться місце для БТР як окремого виду техніки в збройних силах Росії в майбутньому, чи поступово нішу піхотного транспорту остаточно монополізують БМП.
А ось цікаве відео з нашого каналу – Мі-28НМ у небі: чим гелікоптер відрізняється від попередника і яку незвичайну мету вже встиг збити:
Протягом збройової тематики читайте про шість американських військових баз завбільшки від міста.