Коли йдеться про організацію електричної мережі на дачі, рано чи пізно постає питання про організацію заземлення. Деякі господарі за наївністю чи недалекоглядністю вважають, що обійтися можна і без нього. Насправді, це не так. Вже елементарний «трикутник» зробити може навіть підліток! Власне, про нього сьогодні й йтиметься наша мова. А саме про те, чому контур заземлення роблять саме таким, а не круглим чи квадратним, наприклад.
Заземлення однозначно потрібне. /Фото: autosprite.ru.
Напруга мережі, необхідна для роботи електроприладів та обладнання, є небезпечною для людини. У нормальній ситуації усі струмопровідні частини ізольовані не тільки від людини, а й від металевого корпусу пристрою. Однак, якщо ізоляція буде порушена, на корпусі пристрою утворюється небезпечна напруга. Контакт людини з таким пристроєм неминуче закінчиться тяжкою травмою, здатною у тому числі призвести до смерті. Для того щоб унеможливити подібний розвиток подій, мережа має бути оснащена заземленням. За наявності останнього небезпечний струм «стікатиме» по провідному контуру в землю, не завдаючи жодної шкоди людині. Головне, щоб при цьому заземлюючий контур мав допустимий параметр опору. Наприклад, для мереж 0.4 Кв опір має перевищувати 4 Ом.
Лінійне заземлення найпростіше. /Фото: домсфішкою.рф.
На сьогоднішній день існує кілька популярних форм контуру заземлення, що використовуються у тому числі в дачному господарстві. Найчастіше застосовується лінійне, модульно-штире і трикутне заземлення. Все перелічене відрізняється насамперед формою і методом організації, яких безпосередньо залежить ефективність роботи заземлювального контуру. Так, модульно-штире заземлення складається із сталевих 1.5-метрових стрижнів з латунними муфтами. Подібна конструкція на сьогоднішній день вважається однією з найбільш ефективних і безпечних, але разом з тим і дорогих, особливо якщо для захисту контуру від корозії додатково використовується графітна паста. У свою чергу, лінійний контур заземлення – це звичайна смуга металу, вкопана в землю і підключена до електрощита. На противагу модульно-штирьової конструкції, лінійна відрізняється абсолютною простою, нехитрою і низькою ціною. Однак, разом з тим лінійний контур має найменшу ефективність у більшості ситуацій.
Є конструкції надійнішими, але складнішими. /Фото: immunocap.ru.
Саме тому починаючи з радянських часів і до цього дня в побутовій електриці найбільш широко використовується компромісний варіант із трикутним контуром. Назва конструкції говорить сама за себе. Найчастіше це сталевий трикутник, зварений чи зібраний із прутів завдовжки щонайменше 2.5 метра. Єдиним недоліком трикутного контуру є його площа. Якщо дачна ділянка зовсім невелика, то із встановленням такого заземлення можуть виникнути відомі проблеми. Крім того, не варто забувати, що, як і будь-який інший контур, трикутник повинен обов'язково вкопуватися нижче рівня промерзання ґрунту. В іншому подібна конструкція поєднує дешевизну, простоту монтажу і відносно високу ефективність.
Найпростіший і найефективніший контур. /Фото: kasheloff.ru.
Трикутні контури заземлення вперше почали використовуватися у Радянському Союзі 1949 року. Не виключено, що робили їх раніше. Проте, перше задокументоване свідчення застосування технології, що розглядається, зустрічається лише в «Правилах улаштування електроустановок» від згаданого року. Надалі заземлення трикутником стало згадуватися і в інших книгах, а також нормативних документах як рекомендоване до використання.
Безпека понад усе. /Фото: kasheloff.ru.
Власне, трикутна форма контуру була використана з тієї простої причини, що саме трикутник – це найпростіша геометрична фігура після прямої. Зварити квадрат чи коло набагато складніше. Що цікаво, ефективність такого контуру навряд чи виявиться вищою, ніж у трикутника. При цьому, як уже було зазначено вище, найпростіший лінійний контур заземлення має недостатню ефективність і надійність.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Продовжуючи тему читайте про те, навіщо артистам навушники у вухах під час концертів.
