Цинкування авто./ Фото: fishki.net
Ще років п'ятнадцять тому гарячу оцинковку представляли як величезну перевагу на ринку, а власники бюджетних машин могли лише заздрити дорожчим моделям. Зараз ситуація зовсім інша: про оцинкування згадують рідко, а деякі взагалі почали вважати, що компанії відмовилися від неї на користь простіших методів. Щоправда, в тому, що технології радикально змінилися, цинкування стало іншим і з переваги переросло у глобальний стандарт.
1. Гаряча оцинковка
Оцинковка./ Фото: drive2.ru
На початку 2000-х років гарячій оцинковці було ще дуже далеко до стандарту: її використовували не всі виробники, та й то лише для більш менш дорогих машин. Це справді було великим плюсом, а машинам з доступного цінового сегменту діставалися хіба окремі оцинковані деталі. Саму процедуру гарячого цинкування робили безпосередньо на автомобільних заводах. У процесі готові деталі або сталевий прокат занурювалися у ванну з розплавленим цинком з температурою 450-460 градусів Цельсія, і як тільки метал остигав, на поверхні залишався шар цинку товщиною від 7 до 25 мікрометрів.
Audi A6 – повна оцинковка. Фото: drive2.ru
Виробники не дарма розхвалювали свій товар – такі машини справді мали підвищений захист від корозії. Цинк сам по собі добре чинить опір окисленню, а тому цинкова плівка виконувала роль захисного кожуха, що оберігав від впливу води та солі. Автомобілі з оцинковкою були дорожчими, але це з лишком компенсувалося десятиліттями захисту від іржі, навіть якщо доводилося постійно їздити по сльоті.
2. Все заради економії
Цех гарячого цинкування. Фото: rbc.ru
Автомобілі з оцинкованими кузовами були відчутно дорожчими, і чим більшим був відсоток цинкування, тим вищою була ціна машини. Втім, це було не дивно, враховуючи дорожнечу та складність самої технології обробки. Гаряча оцинковка була складним і дуже незручним процесом: для цього був потрібний окремий цех, «ванну» з розплавом потрібно було постійно підтримувати за певної температури, а деталі після купання доводилося додатково обробляти через дефекти поверхні.
Купання у ванні з цинком./ Фото: youtube.com
До того ж гостро стояло фінансове питання – будувати та обслуговувати цех було дорого, ціна автомобілів зростала, а виробник не міг масово використовувати оцинковку та втрачав через це прибуток. Тому компанії пішли більш простим і менш витратним шляхом – вони почали збирати машини з готового прокату, який пройшов цинкування ще на металургійному заводі. Це було і простіше, і дешевше, ніж купати деталі у цинковій ванні.
3. Оцинкування сьогодні
Кузова роблять із подібного матеріалу./ Фото: leader-id.ru
На цьому фоні міф про відмову від цинкування виглядає притягнутим за вуха – це найзручніший і найдешевший спосіб продовжити термін служби автомобіля. Тепер весь процес обробки робиться на металургійному заводі, а виробники змогли знизити ціну на машини і перетворити цинкування на стандартний спосіб захисту.
Оцинковка із заводу./ Фото: youtube.com
Перший, найпростіший і наймасовіший спосіб обробки – гаряче цинкування прокату, яке виконується відразу ж на конвеєрі. Нескінченна сталева стрічка безперервно мачається в цинкову ванну, а надлишок металу здувається з поверхні, щоб одержати покриття певної товщини. Цей процес ніколи не припиняється, за винятком рідкісних моментів технічного обслуговування та ремонту конвеєра.
Обробка виконується відразу на конвеєрі. Фото: firpo.info
Ще один спосіб – створення покриття електрохімічним методом, тобто гальванічний. При цьому під впливом електричного струму цинк осідає на поверхні металу, міцно з нею скріплюється і утворює дуже рівний шар завтовшки 7-10 мікрометрів. На відміну від першого способу, поверхня виходить ідеально гладкою та найбільш підходящою для фарбування. Найчастіше цей спосіб цинкування використовують для захисту кузовних панелей та особливо відповідальних деталей. Тобто гаряче оцинкування – це досить грубе, але міцне покриття з відмінними захисними якостями для базової конструкції, а гальванічне цинкування – тонке та рівне покриття для краси. Проте зараз виробники використовують гальваніку набагато рідше, ніж раніше. В даний час вже існують більш досконалі способи гарячого оцинкування, їм і надається перевага.
4. Бюджет та преміум
Гальванічне цинкування./ Фото: avtoshark.com
Як тільки автомобільні бренди змогли позбутися складної та дорогої процедури цинкування, вони спростили та здешевили виробництво. На практиці це означало, що оцинкування поступово перетекло у бюджетний сегмент, хоч і не стало тут повальним. Не всі доступні машини отримали такий цінний захист – одні залишилися взагалі без неї, інші ж оцинковували лише найвразливіші деталі кузова. Втім, у бюджетному сегменті зустрічаються машини і з повним оцинкуванням, але метод обробки тут зовсім інший (холодний), та й якість захисту не настільки велика.
Холодне цинкування./ Фото: autokuz.ru
У середньому та в дорогому ціновому сегменті використовують гарячу та гальванічну оцинковку, але кузова навіть для дорогих машин ніхто не занурює у ванну з розплавленим цинком. Після подібних купань з'являється багато дефектів у критичних місцях, тому машини збираються з оцинкованого прокату. Насправді це найкращий спосіб – так навіть усередині квадратного профілю буде цинк.
Ще цікаве з нашого каналу:
«Леклерк»: що являє собою найдорожчий танк Європейського Союзу
Втім, у дорогих машинах преміум-класу навіть внутрішню поверхню профілю обробляють спецскладами, щоби зменшити можливу корозію. Результат передбачуваний – дорогий преміум може десятиліттями зберігати свій зовнішній вигляд.