З настанням весни у суспільстві починаються розмови про те, чи існує таке поняття як «весняне загострення», і чим воно може бути зумовлене. Різні дослідження показують, що сезонні психологічні зміни справді виникають. Наприклад, об'єктивні дані говорять, що найчастіше пацієнтів з біполярним афективним розладом госпіталізують у березні та квітні, а також у вересні та жовтні.
Психічні розлади найчастіше загострюються на початку весни та на початку осені.
Цікаво, що сезонні психічні розлади найчастіше характерні для високоширотних регіонів, ніж у тих, що розташовані ближче до екватора. Це вчені пояснюють генетичною адаптацією та циркадними ритмами: довжина світлового дня у високих широтах сильно коливається, тоді як сучасні люди з'явилися недалеко від екватора, де ніч та день однакової довжини протягом року.
Зміна довжини світлового дня та збій циркадних ритмів – головна причина «весняного загострення», вважають фахівці. У вразливій категорії людей під час таких процесів посилюється тривога, дратівливість, імпульсивність. Виникає гормональна перебудова, знижується рівень мелатоніну та серотоніну, що призводить до втоми, сонливості, зниження працездатності. Це все провокує стрес і тягне у себе інші психічні розлади.
Психолог Рустам Муслумов з Уральського федерального університету (УрФУ) зазначає, що до цього додаються й дратівливі побутові фактори. У цей час зазвичай збільшується обсяг роботи, кількість комунікацій, що створює більший простір конфліктів, створюється високе інформаційне навантаження.
Посилення контролю над режимом сну дозволить швидше пройти проблемний період.
При цьому експерт наголошує, що не варто будь-яке зниження настрою у людини пов'язувати із «весняним загостренням». Також не слід плутати тимчасові явища зі справжніми психічними відхиленнями.
Розпізнати і тим паче поставити діагноз нефахівцеві досить складно. Важливо не навішувати ярлики і не приписувати негативних якостей людині, яка з тієї чи іншої причини може вам не подобатися. Насторожитися можна у випадку, якщо у ваших близьких чи колег проявляється різке та стійке падіння працездатності, виражена підозрілість із звинуваченнями без фактів, коли конфлікти виникають на рівному місці, помітно порушена логіка мови, дезорієнтація.
Якщо у когось все ж таки спостерігаються стійкі ознаки «весняного загострення», то слід проявити емпатію і дотримуватися ряду простих правил. Наприклад, з колегами варто обговорювати лише робочі питання, на близьких не можна чинити тиск. Потрібно намагатися говорити коротко та спокійно, а якісь домовленості фіксувати краще письмово.
Якщо у вас посилюється тривога, буває паніка, нав'язливі думки, наростають симптоми, пов'язані з ситуаціями, коли очевидно шкодите собі – це може бути про зловживання, самоушкодження, порушення харчових звичок. Якщо ці симптоми тривають більше двох тижнів і заважають роботі, комунікації, то слід звернутися до психолога чи психотерапевта.
Якщо ж йдеться про простий спад настрою навесні, то найкращим рішенням стане нормалізація сну: дотримання режиму сім днів на тиждень із пробудженням та засинанням в один час. Також варто частіше прогулюватися у світлий час доби, знизити споживання кофеїну та алкоголю та планувати рівномірне робоче навантаження. Це все дозволить швидко пройти непростий весняний період.