Коли мова заходить про улюблену мільйонами їжу, здається, що ми знаємо про неї все. Однак насправді це не зовсім так, навіть якщо йдеться про страви чи напої, які ми їмо щодня. Навіть найзнайоміші смаколики теж здатні чимало здивувати – до вашої уваги несподіваних фактів про популярні продукти, які більшість не знає.
1. Арабіка темної обсмажування – найміцніша кава
Не все так просто зі ступенем обсмажування кави.
Багато хто думає, що така популярна арабіка, ще й найтемнішої обсмажування, буде найкращим варіантом, щоб підбадьоритися. Насправді все не так і просто: фахівці досі сперечаються, чи є суттєва різниця в тому, скільки кофеїну міститься в каві темної обсмажування, а скільки – у світлій. Адже, зважаючи на все, ці показники будуть приблизно однаковими, але з сильніше обсмажених зерен вийде напій з більш вираженим, концентрованим смаком – це і вводить в оману, нібито темна обсмажування зробить каву міцнішою. До того ж, якщо вибирати з сортів, то тут першість тримає не улюблена багатьма арабіка, а робуста, яка, за даними редакції novate.ru, приблизно втричі міцніша.
2. Зняти шкірки з картоплі – удвічі знизити її корисність
Виявляється, половина користі картоплі в тому, чого ми зазвичай позбавляємося.
Хто б міг подумати, що любителі картоплі в мундирах чи навіть «по-селянськи» одержують від бульби більше корисних речовин, ніж усі інші. А справа в тому, що, виявляється, зняття шкірки є суттєвою помилкою, якщо цього не вимагає рецепт. На думку вчених, близько половини корисних речовин на кшталт вітамінів та клітковини, які взагалі можна знайти в картоплі, припадає саме на шкірку – от і виходить, що очищення овочів позбавляє нас значної частки необхідних нашому організму елементів.
3. Печиво з пророкуваннями вигадали не китайці
Зовсім не китайський винахід.
Наполовину їжа, наполовину розвага – печиво з пророкуваннями – у багатьох куточках світу вважається спадщиною китайської культури. Насправді, Китай взагалі не має відношення до створення такого продукту: розробив його громадянин Америки ще на початку минулого століття. Втім, певне ставлення до Азії він все-таки мав, будучи японцем наполовину. Так що популярність печива з пророцтвом зростала, перш за все, на території самих США, і лише звідти поширилася світом. Що ж до Китаю, то серед місцевих жителів цю традицію прищепити не вдалося – ті просто не зрозуміли задуму, і ці печінки існують хіба що як розвага для туристів.
4. Спочатку пудингом називали м'ясо, приготовлене у шлунку тварини.
Хаггіс – яскравий приклад першого варіанта пудингу, і лише згодом він розвинувся в насолоду.
Сьогодні ми частіше асоціюємо пудинги з чимось солодким, а ось із чимось м'ясним його асоціюють в одиницях країн, наприклад, у Великій Британії – там пудингом можуть назвати страву з вирізки чи нирок. І це нам здається, що англійці просто вибрали невідповідну назву для такої їжі, тоді як насправді вони якраз наслідують історичну традицію. Справа в тому, що спочатку пудингом називали зовсім не десерт, а блюдо з м'яса або інших органів тварин на кшталт печінки або нирок, яке зашивали в шлунок і в такому «судині» його готували. Поступово стався розвиток рецептури – замість шлунків використовували тканинні мішечки, а м'ясо замінили крупи на кшталт манки, і справа дійшла до знайомих нам десертів, а ось назва залишилася незмінною.
Як сендвіч з'явився під час гри в карти: 5 страв, які винайшли за дивних обставин
