Археологи виявили скелети людей, одного з яких роздерла велика кішка. 
У Йорку, розташованому на півночі Англії, унікальні археологічні докази того, що римські гладіатори боролися з левами та іншими хижаками. Раніше про ці бої було відомо лише за мозаїками та письмовими джерелами, і багато вчених сумнівалися в їхній реальності.
Команда археологів під керівництвом професора Тіма Томпсона з Університету Тісайда вивчила поховання на території давньоримського міста Еборакум (нинішній Йорк). Там було знайдено скелети молодих чоловіків з ознаками насильницької смерті та численними травмами. Деякі пошкодження майже ідентичні тим, що раніше були зафіксовані на останках гладіаторів з Ефесу (сучасна Туреччина).
Особливу увагу дослідників привернув один із скелетів, на тазі якого виявили поглиблення, що нагадують сліди укусів. 3D-сканування підтвердило, що це були зуби великої кішки — найімовірніше, лева. Хоча рани не перебувають у типових для нападу місцях – наприклад, на шиї чи голові – і могли виникнути внаслідок посмертного поїдання, це все одно вказує на присутність хижака.
Скелет був обезголовлений, проте дослідники поки що не впевнені, чи це сталося до або після смерті. За словами Томпсона, укуси в області тазу говорять швидше про те, що тіло було стягнуте або розгризене вже після бою, коли людина була непритомна або мертва.
Також серед похованих були знайдені інші скелети з ознаками ран і слідами від зброї, що підтверджує їх участь у битвах. Все це дозволяє припустити, що знайдені останки належать гладіаторам, і один з них, ймовірно, загинув у поєдинку з диким звіром як частина видовища, відомого як venationes. Втім, автори дослідження не виключають, що загиблий міг бути і злочинцем, страченим через damnatio ad bestias — особливу форму публічної страти, коли людину віддавали на розтерзання звірам.
Керівник організації York Archaeology Девід Дженнінгс зазначив, що це відкриття не лише підтверджує історичні описи гладіаторських боїв з тваринами, а й проливає світло на особисту трагедію конкретної людини — далеко від Колізею, у самому серці римської Британії.
