Ще одне нагадування про те, що нам усім варто частіше вибиратися на природу.
Вчені з Цюріхського університету дослідження, в якому стверджується: стрімкий розвиток індустріального світу та технологій став справжнім випробуванням для біології Homo sapiens. Наша фізіологія формувалася для життя в умовах полювання та рідкісних небезпек, а не для ритму сучасного міста, де стрес не йде повністю ні вдень, ні вночі.
Автори роботи проаналізували дані, пов'язані з індустріалізацією, урбанізацією та здоров'ям, і дійшли висновку, що людство просто не мав часу адаптуватися до різких змін останніх 100 років. Зниження глобальної фертильності, зростання числа хронічних запальних захворювань та інші довготривалі тренди вони розглядають як ознаки того, що сучасне середовище погано поєднується з нашою давньою фізіологією.
Однією з ключових проблем є різка зміна умов. Якщо раніше людина стикалася з гострими стресорами на кшталт нападу хижака, то тепер нервова система реагує так само на шум вулиць, тиск на роботі, світлове забруднення та соціальні мережі. За словами дослідників, ці стимули сприймаються тілом як низка хижаків, від якої немає перепочинку. У результаті організм запускає сильні захисні реакції, але не отримує часу на відновлення.
Наслідки хронічної напруги вивчаються давно: постійна активація гормональних та імунних систем пов'язана з тривожними розладами, хронічними захворюваннями і скороченням тривалості життя. Вчені відзначають парадокс: незважаючи на високі стандарти медицини та рівня життя, індустріальний прогрес нерідко погіршує імунні, когнітивні та репродуктивні функції.
Окрема увага приділяється зниженню якості сперми – тенденції, що активно обговорюється в науковому співтоваристві. Дослідження пов'язують її із сукупністю чинників: від ожиріння до впливу мікропластику та пестицидів. При цьому автори наголошують на тому, що пасивне очікування того, що спрацює природний відбір, не є виходом: еволюція надто повільна, щоб вирішити проблему в розумні терміни.
На думку вчених, пом'якшити вплив середовища можна, змінивши ставлення до природи. Вони пропонують розглядати контакти з природними ландшафтами як важливий інструмент підтримки здоров'я та переглядати підходи до організації міського простору. Наукові дані про те, які саме стимули впливають на тиск, частоту серцевих скорочень та імунітет можуть допомогти у створенні більш сприятливого середовища.
Дослідники вважають, що місту необхідне правильне планування, а суспільству більше відновлених і захищених природних зон. І хоча такі зміни потребують серйозних ресурсів, автори називають їх моральним обов'язком перед майбутніми поколіннями. А поки, наголошують вони, один із найпростіших і найефективніших способів підтримати психічне та фізичне здоров'я — частіше бувати на природі.
