Ні для кого не секрет, що шкільне приладдя в Радянському Союзі використовувалося не тільки для навчання, а й для формування таких навичок, як акуратність, терпіння і, звичайно, вміння працювати з ручними інструментами. Багато хто з них залишився в минулому, зберігшись у наших спогадах, і серед них трафарети, промокашки та паперові обкладинки на книги.
1. Шрифтовий трафарет: що це таке і для чого було потрібно
Варіантів шрифтових трафаретів були різноманітними, та й користі вони приносили багато.
Шрифтовий трафарет – це пластикова або металева пластина з прорізами у вигляді букв та цифр. Його активно використовували для створення ідеальних написів на плакатах, кресленнях та багато іншого ще до появи перших комп'ютерних шрифтів і принтерів. Це дозволяло отримати ідеальний напис, де всі літери – однакового розміру та написання, зрозумілі та чіткі, і не потрібно було розкреслювати аркуш для того, щоб літери були однієї висоти чи ширини.
Принцип використання до елементарного простий: потрібно було докласти трафарет до паперу та акуратно обвести букву пером. Однак необхідно було міцно притискати пластину, щоб вона не зрушила, інакше на папері вийшло хіба що поставити ляпку. Враховуючи те, що для обведення використовувалося чорнило, а для кожної нової літери необхідно було зрушувати трафарет, процес був повільним і вимагав посидючості. Трафарет навчав дисципліни та точності. Одна помилка – і вся праця йшла нанівець.
2. Обкладинки на книги з паперу та газет: Творчість та ощадливість
Є безліч варіантів загорнути книги, і багато хто з нас досі пам'ятає, як це робити.
Обкладинки для книг раніше використовувалися повсюдно. Мало хто носив книги без обкладинки, бо це насамперед допомагало не зіпсувати зовнішній вигляд книги. На книгу могло потрапити будь-що, від чорнила до води, і виправити це – складно (часто неможливо).
Для виготовлення використовували найрізноманітніший папір: від спеціального щільного з малюнками до звичайних шпалер і, що було особливо популярно, газет.
Використовувався чіткий алгоритм (загнути тут, підігнути там, заправити куточок), що дозволяло одягнути будь-яку книгу у своєрідний паперовий костюм. Газетні обкладинки були особливо цікавими, адже вони давали можливість читати на уроках новини чи цікаві статті. А новини, до речі, були цікавими навіть із старих газет, якщо урок був нецікавим. Нині, здається, ставлення до всіх речей змінилося. Обкладинки на книгах – це вже скоріше рідкість, пережиток минулого. І все ж приємно згадувати, як раніше ми дбали про речі і могли самовиражатися через прикраси обкладинок, малюючи на них і використовуючи різні аплікації.
3. Логарифмічна лінійка
Порівняння логарифмічної лінійки із звичайною.
До поширення калькуляторів логарифмічна лінійка була головним обчислювальним пристроєм для старшокласників, студентів та інженерів.
Логарифмічна лінійка була пластиковим або дерев'яним приладом з кількома шкалами та бігунком. За допомогою спеціальних алгоритмів на ній можна було множити, ділити, зводити в ступінь, отримувати коріння і навіть обчислювати логарифми та тригонометричні функції, якщо вміти правильно користуватися. І все ж, будемо чесні, на перший погляд логарифмічна лінійка здавалася складнішою за саму математику, але досить було розібратися в ній всього один раз, щоб все стало ясно.
Тож уміння працювати з лінійкою було цілою наукою. Точність обчислень залежала від точності відліку, тому необхідно було зберігати уважність.
3. Промокашка, або борець із чорнильними плямами
Корисне та необхідне пристосування для кожного школяра.
Коли замість звичних нам кулькових ручок у побуті були пір'яні, чорнило не так швидко висихало і часто залишало ляпки, яких не так просто позбутися (будь-які спроби, як правило, призводили до дірок у папері). Тому промокальний папір, чи «промокашка», був незамінним атрибутом будь-якого школяра.
«Промокашка» являла собою лист пухкого, пористого паперу, зазвичай рожевого або блакитного кольору, який вбирав вологу, серед яких чорнило.
Згадаймо про те, наскільки відповідально ми підходили до гарного почерку.
Використання було просте та ефективне: після написання кількох слів пір'яною ручкою потрібно було швидко прикласти «промокашку» до тексту, щоб прибрати надлишки чорнила і не розмазати щойно написане. Часто промокашки служили і для таємних записів, швидких креслень і навіть ігор. З масовим переходом на кулькові ручки використання промокашки втратило сенс.
4. Лінійка з трафаретами – універсальний помічник
Безліч варіантів лінійок було передбачено різні випадки життя.
Ми звикли використовувати лінійку для креслення прямих ліній, але лінійка з трафаретами – це багатофункціональний інструмент, який зібрав у собі все необхідне. У пластиковій лінійці були виконані спеціальні отвори у вигляді геометричних фігур (кола, трикутники, овали), цифр, нот чи контурів тварин.
З її допомогою можна було легко та швидко намалювати рівні геометричні фігури для вирішення задач з геометрії, а також використовувати різні лінії для підкреслення тексту. Це був найпростіший, але дуже ефективний інструмент для творчості та навчання. І при цьому такі лінійки були різні: цифри, дужки, електричні схеми.
Ця лінійка символізувала підхід «всього й у міру», поєднуючи багатофункціональність і практичність.
Ці шкільні артефакти є не просто старими речами. Це провідники у світ, де цінувалися терпіння, акуратність та кмітливість. Для використання кожного з них потрібно розвинути певну навичку і докласти достатньо зусиль, щоб результату було досягнуто. Сьогодні, у вік цифрових технологій та одноразових речей, вони нагадують нам про тактильну, повільну і осмислену взаємодію зі світом.
Бажаєте більше цікавих матеріалів? Зверніть увагу на статтю про те, як автомати з газованою водою стали символом радянського побуту.
Ну а якщо вам захочеться розбавити читання переглядом чогось цікавого, зверніть увагу на наш новий ролик.
А ось і він:
Рибний день: навіщо його вигадали в СРСР і чому він був саме у четвер
