У кожну історичну епоху існувала традиція наголошувати на своєму високому соціальному статусі наявністю певних речей у своєму володінні. І період Радянського Союзу у цьому відношенні винятком не є, і тоді люди також намагалися отримати певні предмети, які допоможуть виділитися. Причому далеко не завжди їх можна було знайти у вільному продажу – втім, цей дефіцит мало кого зупиняв.
1. Джинси марки Levi's
Показати імпортну лайбу на джинсах було ще ознакою крутості. /Фото: maximonline.ru
Джинси із так званою лайбою самі по собі були бажаною річчю для радянських модників. Але бренд Levi's мав особливий статус – мабуть, тому спекулянти могли запросити на покупку всього однієї пари півтори-дві середні зарплати. Адже їх ще й треба було відшукати в тіньовій торгівлі, але багато хто дійсно йшов на це, щоб було чим похвалитися. Не менш важливою була і якість: оригінальні американські джинси тоді були набагато носібельнішими і довговічнішими, ніж денім з азіатських країн.
2. Кросівки бренду Adidas
Знамениті кросівки, якими буквально захворіли в СРСР 1980-х, але дістати їх було не так просто. /Фото: pravilamag.ru
Заради справедливості, варто зазначити, що не всі західні предмети одягу чи взуття не можна було дістати легально. Ось саме кросівки від легендарних Adidas можна було придбати за ліцензією. Правда, навіть так вони коштували величезних 200 рублів, але і з-під підлоги їх доводилося купувати втридорога. Особливо популярним це взуття з трьома смужками серед радянських людей почало користуватися з початку вісімдесятих років, і дістати їх намагалися повально, заношуючи до дірок і ремонтуючи, поки що можна.
3. Годинник Seiko
Так виглядав жаданий японський годинник у сімдесятих роках минулого століття. /Фото: ireland.apollo.olxcdn.com
Годинник що тоді, що зараз залишається показником статусу – головним було вибрати відповідний бренд. Радянські виробники також пропонували хороші моделі, але якщо хотілося виділитися та продемонструвати статус, звертали увагу не закордонні аналоги, зокрема японські. Одним із найпопулярніших був годинник від бренду Seiko, проте вартість їх була колосальною: за інформацією редакції novate.ru, в деяких випадках ціна доходила до позначки в 600 рублів.
4. Духи Chanel No. 5
Легендарні парфуми любили і радянські модниці, тим паче, що вони були показником статусу. /Фото: shafa.ua
За легендарним парфумом Chanel No. 5 ганялися і цінительки прекрасного у Радянському Союзі. І вони навіть продавалися офіційно, хоч і нечасто з'являлися. І в деяких випадках простіше було дістати з-під підлоги. Звісно ж, що й заплатити спекулянтам треба було пристойно – іноді треба було віддати місячний оклад, і це якщо пощастить. Але внесок у образ рахунок запаху цих духів був виправданим, адже всім було відомо, що так пахнуть люди зі станом і зв'язками.
5. Японські магнітоли та стереосистеми
Гаджет, за яким ганялося багато меломанів. /Фото: meshok.net
Ще один предмет японського виробництва, який вважався показником статусу СРСР, були стереосистеми чи магнітоли. Наявність такого гаджета в будинку, який одним своїм виглядом різко контрастував із вітчизняними аналогами, ніби говорило, що тут живе хтось, хто має гроші та можливості. До того ж, японські девайси мали більш високу якість відтворюваного звуку, і прослуховування музики з ними було одним задоволенням.
На додаток до теми: «Ява» та «Планета Спорт»: який із мотоциклів вважався найкращим у середовищі радянської молоді
