Коли наші батьки були молодими, вони теж мали свій молодіжний сленг. Модні слівця розумів кожен – від робітника до школяра. А звучали вони не менш цікаво, аніж сучасний «кринж»…
1. Готувальня
Готувальня – коробочка з інструментами для креслення.
Якщо зараз запитати у школяра, що таке готовальня, то він однозначно знизає плечима, оскільки цього слова вже немає у сучасному побуті. А ось 50-70 років тому це незрозуміле слівце використовував кожен учень. У Радянському Союзі готовальніше називали коробку з циркулем та іншими креслярськими інструментами. Саме слово походить від польського дієслова, яке в перекладі російською мовою означає «підготовлятися». Якщо у радянського школяра була готовальня, то він міг виконати креслення будь-якої складності. Причому набір інструментів підходив не лише для шкільних робіт, а й для професійних — для креслень архітекторів, інженерів та проектувальників.
2. Шабаюга
Шабаюга – громадянин, який неофіційно підробляє.
За часів СРСР на офіційній роботі мали працювати абсолютно всі працездатні люди. І через відсутність постійної роботи можна було отримати кримінальне покарання. Однак деякі громадяни все ж таки обминали радянський закон. Вони неофіційно підробляли — їхній дохід залежав від сезону. Наприклад, у літні місяці можна було пристойно заробити. Таку тимчасову роботу називали «шабашкою», а ось працівників – «шабаюгами». Найпопулярнішими шабашками була робота в полях, будівництво та ремонт.
3. Хайратник
Хайратник – текстильна пов'язка для укладання волосся.
У 60-х роках у нашій країні з'явилася нова субкультура хіпі. Для прикраси волосся часто використовували стрічки, які були схожі на пов'язки, що використовуються слов'янами для оберегів. Пов'язка називалася хайратником. Саме слово запозичене в англійців — воно походить від «hair», що перекладається, як «волосся». Аксесуар для волосся найчастіше виготовляли зі стрічок, які обшивали бісером або плетеними нитками зі шкіри. Пов'язка красиво підтримувала волосся і слугувала символом субкультури. Вона настільки стала популярною, що в наші дні, якщо потрібно зобразити хіпі, то жінки обов'язково пов'язують на голову хайратник.
4. Гамаші
Гамаші – це не лише теплі штани, а й чохол на черевики.
А от із гамашами, можливо, сучасне покоління знайоме, оскільки багато батьків досі використовують цю назву для позначення теплих штанів. Однак не все так просто. Спочатку гамашами називали зовсім не в'язані штани для зими, а тканинні чохли на взуття. Їх надягали поверх штанів на гомілку і потім поверх коротких чобіт, до яких вони кріпилися за допомогою гачків. Гамаші захищали від морозу та снігу. Їх часто використовували мандрівники, спортсмени та військові. Згодом у СРСР гамашами стали називати теплі штани, які схожі на сучасні лосини. Як так сталося? Передбачається, що гамашами стали називати рейтузи, які також були частиною екіпірування. Вони стали універсальною частиною одягу, який захищає від холоду у повсякденному житті.
5. Туфта
Туфта – щось неякісне і таке, що не має цінності.
А ще в СРСР у розмовній промові звичайних громадян з'явилося розмовне слово, яке спочатку зародилося у виправно-трудових установах. Це туфта! Звучить, як слово із заклинання… Однак він мав своє значення, яке розумів кожен. Зазвичай це слово використовували, коли бачили неякісну роботу, підробку або повідомляли неправдиву інформацію. З цим жаргонним словом пізніше з'явився вираз «гнати туфту» – говорити неправду.
6. Хиляти
Хиляти – спокійно гуляти або ходити.
Відомий факт, що за часів СРСР у країні з'явилося багато субкультур, а також епоха стиляг. Для робітничого класу поведінка молоді здавалася непристойною. До підростаючого покоління чіплялися у всьому, навіть до ходи. Стиляги могли годинами розгулювати центральними вулицями, робили вони це спокійно або іншими словами — хиляли. Хиляння було найпоширенішим заняттям радянської молоді.
7. Штурмівщина
Штурмівщина – авральна робота на підприємстві.
А ще в промові робочих заводів, фабрик та інших державних установ можна було почути дивне слово «штурмівщина». Можна вирішити, що це якийсь вид штурму чи страйк, але ні! У СРСР усі підприємства працювали виключно за підготовленим планом, а значить, що завод з виготовлення м'ясорубок мав за один рік виготовити один мільйон двісті пристроїв. Отже, у звіті за квартал їхня кількість мала становити 400 тисяч. Але якщо цифри не сходилися, то робітникам доводилося поспіхом працювати, щоб надолужити втрачене. Це називалося штурмівщиною. Авральна робота спостерігалася практично кожному радянському заводі, оскільки норми були високі.
А ще на нашому каналі вийшло нове відео – його вже можна подивитися:
3 найкращих російських бойових вертольота, що завоювали симпатії військових всього світу
Старомодні радянські слова в наші дні вже ніхто не використовує, так само як і ці телефони з нульових — Motorola та ще 6 крутих телефонів із минулого, про які мріяв кожен росіянин
