Мотор із овальними поршнями./ Фото: autoblog.com
1979 року «Хонда» представила унікальний двигун, аналогів якому ніхто й ніколи не робив. Він призначався для установки на мотоцикли і повинен був привести компанію до гучної перемоги. Формально цей мотор був чотирициліндровим, як і наказував регламент гонок, але у нього була цікава особливість – небачені овальні поршні.
1. Читерство задля участі
Honda CB750, 4-циліндровий, 4-тактний./ Фото: ytimg.com
З якого боку не подивися, але це був вкрай дивний мотор, але в його створенні була певна мета. У другій половині 1970-х років «Хонда» всерйоз задумалася про повернення до участі у дорожньо-кільцевих перегонах, але вона не вписувалася до регламенту. Згідно з встановленими правилами, до перегонів допускалися мотоцикли з чотирициліндровими моторами, і виробник тут нічого не міг протиставити конкурентам. У “Хонди” були тільки 4-тактні двигуни, а в гонках використовувалися двотактні, де на робочий хід поршня витрачалося вдвічі менше часу. У цьому була величезна проблема – директор компанії терпіти не міг двотактні мотори і відмовлявся мати з ними справу.
Новий двигун./ Фото: reddit.com
Інженери придумали вихід – вони збиралися покращити накачування двигуна паливом, збільшивши кількість клапанів до восьми на циліндр, але це було фізично неможливо. І тоді їм спало на думку зробити поршні овальними: площа поршнів росла, і поставити нові клапани вже не уявлялося такою дикою витівкою. Для цього всього змінили їх геометрію і перейшли від кола до овалу. Фактично це був уявний V8, у якого два сусідні циліндри зрощені в один. Технічно це була абсолютно безперспективна дикість, але юридично компанія могла отримати допуск до гонок із «законним» 4-циліндровим двигуном.
8 клапанів на циліндр./ Фото: wikipedia.org
Фактично метою інженерів було збільшити обороти двигуна: гоночні мотори того часу працювали на 10-12 тисяч оборотів, а хондівські фахівці свій проект NR (New Racing) розраховували як мінімум на 20 тисяч оборотів. Теоретично все було просто: мала вага деталей і короткий хід поршня давали великі оберти, а велика площа поршня з потужним накачуванням паливом – зайві кінські сили. Щоправда, практично все виявилося набагато складніше, і технічна реалізація закономірно затяглася.
2. Технологічний кошмар
Двигун Honda NR500./ Фото: wikipedia.org
Насправді весь цей проект був повний протиріч, технічних нестиковок та складнощів. Найбільшою проблемою була герметичність циліндра складної форми – виготовити поршневі кільця овальної форми було практично неможливо. Ще складніше було забезпечити їх герметизацію під час нагрівання до робочих температур: метал розширювався нерівномірно, починало текти олію, і це в результаті вибухало. Перші прототипи не витримували більше кількох хвилин роботи та видовищно розліталися уламками по лабораторії. В інженерно-перегонових колах все це викликало чутки, критику та глузування.
Овальні поршні./ Фото: wikipedia.org
Щоб змусити все це працювати, на кожен поршень встановили по два титанові шатуни, чим створили додаткові труднощі в балансуванні: дрібна похибка в геометрії або розподіл ваги відразу ж створювала дикі вібрації. Заради цього проекту «Хонді» довелося заново винаходити методи високоточного відливання деталей та їх подальшої обробки, які у масовому виробництві просто не використовувалися. Втім, у ході експериментів народилася нова технологія – зниження ваги за допомогою вуглепластику та магнієвих сплавів.
Гоночний мотоцикл Honda NR500. Фото: wikipedia.org
До середини 1980-х років новий двигун, хоч і був цікавим, найчастіше викликав лише глузування та скептичні зауваження. Двигун із овальними поршнями використовували в гонках, але в більшості випадків екіпажі сходили з траси через поломки. Ситуація змінилася, коли двигуни стали використовувати в гонках на виживання, де він нарешті показав високу надійність. Овальні поршні могли працювати добу без перерви під великими навантаженнями, і «Хонда» перейшла до нового етапу свого проекту – створення дорожнього мотоцикла.
3. Громадянська Honda NR750
Двигун Honda NR750./ Фото: wikipedia.org
Дорожня версія Honda NR750 вийшла в 1992 році, і це стало верхом розвитку проекту. В принципі, цей мотоцикл був потрібен лише для однієї мети – продемонструвати свою технічну перевагу над конкурентами. При цьому коштував NR750 величезні гроші – 50 тисяч доларів, за які можна було купити кілька спортивних автомобілів. Щоправда, у жодної машини під капотом не було подібного дива – чотирициліндрового мотора з тридцятьма двома клапанами. Правда, роботу цього двигуна все одно довелося обмежити – його обороти знизили до 15 тисяч, інакше він досить швидко витрачав свій ресурс і виходив із ладу.
Громадянський Honda NR750./ Фото: mobiplyus.ru
Цікаво, що кожен мотоцикл збирався вручну, а у списку матеріалів та деталей для нього була справжня екзотика: магнієві колеса чи титанове напилення на склі обтічника. Honda NR750 не був великим ексклюзивом – всього було зібрано понад триста екземплярів, але відразу ж після свого виходу мотоцикл відразу перетворився на колекційний скарб.
4-циліндровий двигун./ Фото: fbcdn.net
Як би там не було, але технологія двигуна з овальними поршнями до масового виробництва так і не дісталася. Сам собою двигун був занадто складним і дорогим, щоб його міг дозволити собі звичайний покупець. Тим більше, що нові електронні системи та сучасні сплави дозволяли досягти аналогічних результатів, але простішими і не настільки екзотичними способами. Фактично двигун NR був і залишився лише масштабним експериментом, який поставили лише для однієї мети – виділитися на тлі конкурентів.
Ще цікаве з нашого каналу:
Політ «Чайки»: як з'явився і воював найтихіший винищувач СРСР
Японський виробник продовжує експериментувати, а одним із його останніх проектів став мотоцикл, який сам уміє підтримувати баланс .