Пончики та копи. /Фото: nypost.com, tastingtable.com
У будь-якому голлівудському фільмі, де є поліцейські, вони гарантовано будуть їсти пончики на чергуванні. І це зовсім не вигаданий стереотип – більше півстоліття між копами в США і пончиками виникло величезне кохання, яке все ще сильне. Тим більше дивно, що ця особливість ще й на рівень злочинності вплинула, адже кількість пограбувань могла б бути більшою, якби не тандем поліцейських та пончиків.
Більше, ніж культурний стереотип. /Фото: mentalfloss.com
Ця історія почалася ще в середині минулого століття, коли поліцейських на вулицях у нічних патрулях ставало все більше, і всі вони періодично вирішували перекусити. І ось тут виникала проблема, де це зробити, адже тоді магазини при автозаправних станціях були чимось на кшталт виключення з правил. Цілодобові ж заклади харчування взагалі, по суті, не з'явилися.
Працювати доводилося ночами, а їсти хотілося все одно. /Фото: atlantamagazine.com
Але їсти все ще хотілося, та й до того ж копам було куди зручніше на недовгий хоча б час зійти з постійної пішої прогулянки – в машинах тоді не часто патрулювали – сісти за столик та оформити документи у нормальній обстановці. І ось тут єдиною підходящою точкою для зупинки та перекушування виявилися пекарні, які або дійсно працювали ночами, або відкривалися першими на світанку.
Поліцейські минулого патрулювали пішки і без особливого вибору, де перекусити. /Фото: themarshallproject.org
Пекарям доводилося працювати в такий час, щоб встигнути приготувати якомога більше свіжої випічки офісних клерків або студентів, які поспішають на роботу. Однак поліцейські оцінили їхній режим роботи навіть більше – пекарні стали відмінним місцем для відпочинку та їди під час патруля. Причому особливим попитом, нарівні з кавою, що бадьорить, користувався у копів один конкретний товар – ті самі пончики.
Пекарні були єдиним місцем, де копи могли поїсти та відпочити. /Фото: thefactsite.com
Є кілька причин, чому саме цей продукт так сподобався правоохоронцям. По-перше, вони недорогі і їх можна було взяти, можна сказати, оптом, щоб наїстися вдосталь. По-друге, так як замовляли їх не по одному, то вони упаковувалися в коробки, а це було набагато зручніше, ніж пакет або відсутність тари – особливо, якщо патрульних дзвінком раптово висмикнули з трапези. По-третє, пончики були джерелом швидких вуглеводів, тому легко насичували і були ідеальним доповненням до рідкої порції кофеїну.
Пончик – ідеальний перекус для патрульних. /Фото: northernexpress.com
А ось згодом з'явилося ще й по-четверте: власники пекарень вже самі пропонували поліцейським пончики оптом за зниженими цінами, адже навіть так вони робили непогану виручку на кількості голодних копів. А деякі взагалі вводили безкоштовну роздачу солодкого перекушування і кави для співробітників правоохоронних органів, які перебувають у патрулі. Втім, у них виходив свого роду бартер, бо поліцейські платили пекарням тим, що захищали їх від злочинців.
Така сцена – несподіваний спосіб знизити злочинність. /Фото: thenewsherald.com
Копи часто пропонували таким магазинам недорогу або безкоштовну охорону, якої ті явно потребували – будучи чи не єдиними цілодобовими закладами, вони частенько ставали об'єктом для пограбування. І навіть коли нічних магазинів стало набагато більше, взаємовигідна співпраця з пекарнями не припинилася: за інформацією редакції novate.ru, пончики продовжують залишатися найпопулярнішим перекушуванням у патрулях, а магазини, що їх продають, мають найнижчий відсоток пограбувань – по суті, любов поліцейських до пончиків запобігає.
Хочеш дізнатися більше про те, чим могли підкріпитись у патрулях радянські поліцейські? Тоді читай: Стрітфуд по-радянському: який перекус у СРСР можна було купити просто на вулиці