Найпроблемніший мотоцикл СРСР? /Фото: YouTube.com.
Коли мова заходить про радянську продукцію широкого споживання, відразу ж згадується один старий анекдот про свисток… Озвучувати який ми, звичайно ж, не станемо через його непристойність. Ось і мотоцикли «Схід» останнім часом таврують чи не розсипаються на ходу відрами з гайками. Звідки ж узялося таке переконання і в чому Схід дійсно був по-справжньому поганий?
Починалося все з Коврівця. /Фото: YouTube.com.
Чому мотоцикл «Схід» вважався найбільш ламким серед двоколісних сталевих коней Радянського Союзу? Насправді ситуація з мотоциклами цієї лінійки була значно складнішою. Марка «Схід» з'явилася на світ у 1957 році завдяки зусиллям фахівців килимського заводу імені Дегтярьова. При цьому нова лінійка була не першою. До цього на підприємстві вже випускалися мотоцикли, зокрема ті самі Килимівці, історія яких почалася в 1946 році. Як прототип для радянського К-125 використовувався німецький DKW RT 125. До речі, надалі лінійка «К» відіграла не останню роль і у становленні Мінського мотоциклетно-велосипедного заводу в Білорусії, який продовжує працювати донині. Відповідно, поява «Сходу» була результатом подальшого розвитку серії «Килимок».
Самий сипкий? /Фото: auto.ru.
Цікаво, що свою назву нова лінійка радянських мотоциклів отримала на честь першого польоту космічного корабля “Схід-1” у жовтні 1964 року. І тут можна було б пожартувати про те, що ракети та космічні модулі в Союзі робили набагато кращими, ніж мотоцикли… Утім, попри популярний стереотип, лінійка «Схід» була аж ніяк не така жахлива, як про це стало модно говорити в останні десятиліття. Багато хто з тих, хто свого часу накрутив на «Сході» на одну сотню кілометрів, відгукуються про ці мотоцикли швидше комплементарно, ніж негативно, обмовляючись при цьому в дусі: «нормальний мотоцикл для свого часу». Подібну оцінку можна було б списати ностальгію. Ось тільки ті, хто їздив на «Сході» (нехай і кожен із дзвіниці особистого досвіду), не соромиться відзначати об'єктивні переваги та недоліки цього мотоцикла. А і тих, і інших у мотоцикла насправді вистачало, як і в будь-якої хоч масової і в цілому вдалої машини.
Непоганий для свого часу. /Фото: bike.net.
Так, багато досвідчених мотоциклістів відзначають легкість, спокійність та економічність «Сходів». З переваг – відсутність акумулятора, невибагливість у ремонті та обслуговуванні, висока ремонтопридатність та низька ціна. Про останню, йтиметься окремо… До недоліків «Сходів» можна було віднести не найбільший ресурс двигуна і коробки передач, а також проблеми при поїздках по бруду. Проблеми з технічною частиною починали давати знати про себе вже десь після подолання позначки 10 тисяч км пробігу. Додатково ситуація посилювалася невчасним доглядом. Втім, якщо господар за «Сходом» таки стежив як слід, серйозні проблеми у мотоцикла починалися лише після 28-30 тисяч пробігу. Однак, у міру зношування, заводити «Схід» все частіше доводилося з штовхача. Від моделі до моделі могли бути інші менш серйозні «болячки». Однак, якщо руки у господаря були золоті (а тому байдуже з якого місця), від'їздити «Схід» міг і 10, і 15 років.
Мав попит. / Фото: drive2.ru.
Але звідки в такому разі взялося таке зневажливе ставлення до цього твору ЗіД сьогодні? Ну, по-перше, радянська якість не штовхнула тільки лінивий. І чого гріха таїти, останній далеко не завжди було на прийнятному рівні. І нехай це прозвучить неприємно для простого обивателя, але це насправді «нормально». Через відносну «низькосортність» промислової продукції проходить будь-яке виробництво. А радянська промисловість була таки молодою. До того ж існувала у вкрай специфічних економічних, суспільних та політичних умовах. При цьому на довгій дистанції (якщо винести за дужки роки Перебудови) якість радянської продукції, включаючи мотоцикли, таки зростала. Той самий «Схід» від моделі до моделі ставав загалом краще. По-друге, причиною появи подібних упереджень є масовість «Сходів».
Мотоцикл був гідним. /Фото: auto.ru.
У момент часу продукція ЗіД була не лише однією з наймасовіших, а й однією з найдоступніших для населення. Ні, звичайно, в СРСР були й інші мотоцикли, зокрема імпортні з Чехословаччини та Східної Німеччини. Проте дістати їх виходило далеко не завжди. Найчастіше платоспроможних покупців виявлялося помітно більше, ніж вільної продукції над ринком. А от для «Сходу» такої проблеми не було. Придбати мотоцикл можна було практично завжди без особливих проблем. Бо з одного боку вони завжди були в наявності, а з іншого боку стояли стільки, що купити сталевого коня було можливим буквально на одну зарплату. Звісно, були й інші «постійно присутні» на прилавках. Наприклад, продукція згаданого Мінського МВЗ. Але то були мотоцикли легшого класу, а отже – не комільфо для справжнього радянського гонщика! У сухому залишку можна констатувати, що «Сходи» були далекі від досконалості, але при цьому не були такі жахливі, як деякі намагаються зобразити. Хоча, звичайно, сьогодні на такому навряд чи хтось став би їздити… З іншого боку, для мотолюбителя-початківця – чому б і ні?
А ось цікаве відео з нашого каналу – Мі-28НМ у небі: чим гелікоптер відрізняється від попередника і яку незвичайну мету вже встиг збити:
Протягом збройової тематики читайте про шість американських військових баз завбільшки від міста.