Новели трудового законодавства у зв’язку зі змінами, внесеними законом 2352-IX
19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон 2352-ІХ). Розглянемо деякі новели в трудовому законодавстві, що з’явилися завдяки Закону 2352-ІХ та є важливими у трудових правовідносинах як для роботодавців, так і для працівників.
По-перше, обов’язок роботодавця, визначений статтею 29 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпПУ) щодо ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків, тепер допускає використання засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису, якщо це передбачено трудовим договором. Також, за згодою сторін, у трудовому договорі можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті. Ця інформація доводиться до відома працівників у встановленому порядку.
В умовах воєнного стану слід брати до уваги норми спеціального Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон 2136-ІХ). Статтею 7 Закону 2136-ІХ визначено, що у період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовлятися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин, а також про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, обраний за згодою між роботодавцем та працівником. Це означає, що можливе використання не лише електронного підпису.
Однак, є виняток: інформація про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах згідно із законодавством і колективним договором, доводиться до відома працівників під підпис.
По-друге, до підстав припинення трудового договору, визначених статтею 36 КЗпПУ, додано ще три:
- смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
- смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
- відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
У разі смерті роботодавця-фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою, працівник подає до будь-якого центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини (за наявності). Заява може бути подана в електронній або паперовій формі. Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви.
Статтею 82 КЗпПУ встановлено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (включаючи час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу). Виключення становлять випадки, коли за працівниками, призваними на військову службу під час особливого періоду, зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.
Також, у зв’язку зі змінами до статті 116 КЗпПУ, у роботодавця з’явився обов’язок письмово повідомити працівника про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і законодавства). Це повідомлення має бути надане в день виплати. У разі спору про розмір нарахованих сум, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений статтею строк виплатити суму, що не оспорюється.
Стаття 119 Кодексу законів про працю визначає гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків, зокрема, збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на військову службу під час особливого періоду, зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі, у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України.
Гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення, перебувають на лікуванні, потрапили в полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня взяття на військовий облік після звільнення з військової служби (після закінчення лікування, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими).
Ці гарантії не поширюються на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування і строк повноважень яких закінчився.
Відповідно до Закону 2352-ІХ, у частині третій статті 119 КЗпПУ словосполучення «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» було змінено на «зберігаються місце роботи і посада». Це стосується не всіх категорій працівників, а лише тих, що визначені у частині третій статті 119 КЗпПУ, оскільки цим категоріям працівників надаються гарантії та пільги відповідно до інших законів.
Отже, при розгляді питань, що вимагають прийняття рішень, х відносин в умовах воєнного стану».
Керуючий партнер Адвокатського бюро «Вікторія Кур’ян та партнери» — Адвокат Вікторія Кур’ян.
Читайте в номері:
- Посівам озимини – комфортні умови. Працюють комплексні препарати ТОВ «Високий врожай»
- Деякі новели трудового законодавства у зв’язку зі змінами, внесеними законом 2352-IX
- Біологічний і хімічний методи контролю стеблового метелика на кукурудзі
- Які культури на 2023 рік готувати на посів
Рубрики статей
- Химия и жизнь
- Техника
- Решение
- Лидер Месяца
- Интересно
- Интервью
- Законодательство
- Животноводство
- Вопрос-ответ
- Агротехнологии
- Агрособытия