Компанія «Ікарус» пройшла довгий, складний та насичений шлях. У найкращі часи в цехах цього машинобудівного підприємства збирали на рік щонайменше 12 тисяч самих лише автобусів. На жаль, подібно до міфічного персонажа Ікара, на честь якого фірму і назвали, завод пережив так само драматичне падіння, як і барвистий зліт. І хоча у забобони ми не віримо, у випадку з «Ікарусом» так і хочеться зі скорботою сказати: «Як назвеш, так і…».
Колись фірма постачала третину глобусу автобусами. / Фото: drive2.ru.
Історія найвідомішої угорської компанії почалася з бізнесу промисловця Імре Урі, який заснував наприкінці XIX століття невеликий цех з виробництва та ремонту карет. У 1920 роки підприємство зайнялося випуском кузовів для автобусів, перетворившись на майстерню імені братів із тим самим прізвищем. Справи швидко пішли в гору, і незабаром підприємство зайнялося збиранням власних машин. Тим часом у 1916 році угорські промисловці Емеї та Вічеї заснували АТ з виробництва машин з назвою «Ікарус». На момент 1939 обидві фірми процвітали. У роки світової війни обидві передбачувано працювали на економіку Третього рейху.
Серйозне було виробництво. /Фото: drive2.ru
Коли ж війна закінчилася, а до влади в Угорщині прийшли комуністи, обидві згадані фірми були націоналізовані та об'єднані в одну компанію, яка зберегла за собою назву «Ікарус» на честь персонажа давньогрецької міфології – Ікара, який бажав полетіти до сонця. Після переходу до соціалістичної організації завод запрацював із новою силою. Так, якщо до 1939 року підприємство «Урі» зібрало свою першу тисячу автобусів, то вже 1962 року було взято планку 8 тисяч, а через неповні десять років підприємство «Ікарус» викотило свій 100-тисячний автобус. Ще через десять років результат був подвоєний! Що кілька років завод пропонував нову модель.
Перебудова боляче вдарила по заводу. / Фото: ya.ru.
Угорське підприємство продавало автобуси у країни соціалістичного блоку, а й у держави третього світу. Марку непогано знали у країнах Африки та Азії. Втім, головним покупцем «Ікарусів» залишався Радянський Союз. Саме його ринок за роки став головним джерелом прибутків угорського заводу. Проблеми на підприємстві розпочалися з приходом до влади Михайла Сергійовича Горбачова. З 1987 року імпорт «Ікарусів» почав стрімко падати, що серйозно вдарило по компанії. Проте справжня буря почалася після розпаду Союзу та ліквідації РЕВ. Одночасно «Ікарус» втратив головний ринок збуту. Фінансові проблеми, що обрушилися на завод, призвели до зупинки частини виробництв і поділу підприємства. При цьому першим під кувалду Перебудови потрапив цех масових серій.
На заводі досі роблять автобуси, але трохи. /Фото: autosprite.ru.
У «лихі 90-ті» роки «Ікарус» продовжував «борсатися», втративши основні виробничі потужності та левову частку співробітників. У 94-му році заводчани зробили спробу вдихнути життя в згасаюче підприємство, розробивши нову машину, проте без колишніх ринків збуту і в умовах хлинула техніки від виробників капіталістичного блоку, що переміг, «Ікарусу» вже нічого не світило. До початку 2000-х підприємство фактично зупинилося, а вже 2007 року його закрили через нерентабельність. Три роки підприємство простояло мертвим вантажем, доки місцевий підприємець Габор Селеш не перезапустив завод у 2010 році. З того часу “Ікарус” випускає невеликими партіями міські та міжміські автобуси, у тому числі на електродвигунах. Левову частку продукції споживає сама Угорщина, а підприємство, яке колись постачало автобуси на третину глобуса, сьогодні залишається крихітною фірмою.
А ось цікаве відео з нашого каналу:
Продовжуючи тему читайте про те, чому в СРСР створювали багато мінівенів , але випускали одиниці.
Sourse: novate.ru
