
Шум пострілу – це не просто звук, це візитна картка вогнепальної зброї. Щоправда, в кіно все інакше: замість гучного звуку пострілу лунає лише ледь чутна бавовна. За цим ефектом стоїть робота цілого класу пристроїв – глушників. Вони міцно увійшли до масової культури, але наскільки вони ефективні насправді, і чи правда, що з ними стрілянина стає майже безшумною?
Глушники: і з чим їх їдять

Глушник Максима./ Фото: storage.googleapis.com
Історія глушників починається ще на початку XX століття, коли американський винахідник Хірам Персі Максим розробив пристрій, здатний знижувати гучність пострілу. Цікаво, що його розробки паралельно стосувалися не лише зброї, а й двигунів внутрішнього згоряння, саме він запатентував глушник і для автомобіля. Перша комерційна модель для зброї з'явилася 1909 року і швидко привернула увагу військових та мисливців. Втім, у ті часи інтерес до неї був скоріше технічним: тоді ще не було кіно, де постріл без звуку став би ефектним прийомом.

Зброя із глушником./ Фото: mountainjournal.org
За своєю суттю глушник – це насадка на дульну частину ствола, в якій відбувається поступове гальмування порохових газів, що вириваються після пострілу. Саме ці гази і створюють основну частину гучного звуку: не куля, як часто думають, а розпечене повітря, що розширюється. Усередині глушника встановлені перегородки або спеціальні камери, за рахунок яких гази втрачають швидкість та тиск. Все це схоже на роботу глушника автомобіля – шум не зникає, але стає тихішим і менш різким. При цьому куля продовжує рухатися, отже, основний функціонал зброї зберігається. Цікаво, що глушники не роблять зброю абсолютно безшумною – вони лише знижують гучність до рівня, який не так сильно ріже слух і не видає стрільця на великих відстанях.

ПМ із глушником./ Фото: ytimg.com
Ефективність глушника залежить від безлічі чинників, часом неочевидних, і може показати себе далеко ще не з кращого боку певних ситуаціях. Домогтися хороших результатів можна лише за дотримання конкретних вимог. Наприклад, глушник може приховати (згладити) звук пострілу в міському середовищі або в лісі, але в тиші він все одно буде чути. Та й конструкція сама по собі не магія та має серйозні фізичні обмеження. Тим не менш, ця технологія насправді здатна захистити слух стрілка, приховати напрямок звуку і трохи виграти час в умовах бою.
Від чого залежить «ефект тиші»

Дозвукові патрони./ Фото: 500maketov.ru
Глушник ніколи не був чарівним пристроєм, який вміє чудово перетворювати зброю на безшумну. У нього є дуже багато обмежень, а ефективність роботи, крім персональних особливостей, залежить і від боєприпасів, і від стрілецької зброї. Перше, що впливає на гучність звуку пострілу, це самі патрони. Навіть найдосконаліший глушник не впорається із завданням, якщо куля розганяється до надзвукової швидкості. У цьому випадку виникає характерний удар, схожий на тріск, який виникає під час подолання звукового бар'єру. Він не пов'язаний безпосередньо зі зброєю чи глушником, а створюється безпосередньо кулею у повітрі. Щоб усунути цей звук, використовують патрони з дозвуковою швидкістю, які хоч і мають меншу потужність, але краще поєднуються з глушниками. В результаті чути тільки роботу механізму зброї та ослаблену бавовну порохових газів, а не різкий звуковий удар.

Штурмова гвинтівка М4А1./ Фото: flickr.com
Конструкція безпосередньо зброї має менше значення. Справа не тільки в довжині стовбура або калібрі, хоча це теж дуже важливо, а ще й у тому, як влаштований механізм подачі патрона. Наприклад, напівавтоматичні та автоматичні гвинтівки власними силами створюють чимало шуму: затвор рухається, гази скидаються назовні, метал стукає. У деяких моделей глушник знижує лише частину звукового фону, а решта все одно залишається. А ось у гвинтівок з ручною перезарядкою шум менший — там просто нема чого створювати зайві звуки, крім самого пострілу. На практиці це помітно: один і той же пристрій на двох різних типах зброї може працювати з різним ефектом.

Глушники./ Фото: filestackcontent.com
Не варто забувати і про умови стрілянини. У приміщенні звук від пострілу може відбиватися стін, посилюючись і спотворюючись. На відкритому просторі, навпаки, він швидше розсіюється, особливо якщо є рослинність чи нерівність рельєфу. Погода теж відіграє свою роль: вологість, температура та вітер впливають на поширення звуку. У деяких випадках стрілок з глушником може залишитися майже непоміченим, а іноді навіть при слабкому звуку може бути почутий за сотню метрів. Все це разом і формує цей «ефект тиші». Щоправда, тут йдеться не про гучність самого звуку, а про його сприйняття.
Ефективність роботи

Glock 17 із глушником AAC Tirant 9./ Фото: flickr.com
Щоб оцінити рівень шуму від зброї, необхідно уявити шкалу гучності. Вимірюється вона у децибелах, і це не просто лінійна величина. Розмова в приміщенні — близько 60 дБ, інтенсивний вуличний рух — близько 85, шум від перфоратора — близько 100, а реактивний лайнер, що злітає, — вже 130. Звичайний постріл з неоснащеної вогнепальної зброї може досягати 160 дБ, а не просто голосно, а не просто голосно.

Патрон .338 Lapua Magnum./ Фото: bulletbouquets.com
Глушник знижує цей рівень, але робить звук непомітним. Наприклад, пістолет з калібром 9×19 мм, оснащений глушником AAC Ti-Rant або B&T Impuls-II, працює в межах 125-130 дБ. Це все ще досить голосно, але значно тихіше, ніж без нього. У гвинтівок з калібром 5,56 х 45 мм і глушником типу SureFire SOCOM556 рівень може знижуватися до 135 дБ. При цьому якщо використовуються звичайні патрони, то тріск від самої кулі залишається. У випадку з великокаліберними патронами, такими як .338 Lapua Magnum, навіть надійні глушники – наприклад, Elite Iron Bravo 1 – рідко дозволяють опуститися нижче 140 дБ. Енергія пострілу дуже велика, і частина шуму все одно проривається назовні.

Снайперська гвинтівка CSR-50. Фото: topwar.ru
Існують і ситуації, у яких глушник практично марний. Наприклад, якщо зброя скидає гази безпосередньо назовні або якщо використовується надзвуковий боєприпас, тріск буде чути незалежно від наявності пристрою. Також згодом елементи глушника зношуються, особливо після інтенсивної стрілянини, і ефективність падає. Усе це робить глушник не панацеєю, лише допоміжним засобом, яке знижує гучність, але з виключає сам звук. Втім, через свою специфіку глушник підійде далеко не до всієї зброї, особливо це стосується різноманітної екзотики .
Sourse: novate.ru