Вперше астрономи зафіксували радіосигнали від планети за межами Сонячної системи. Це відкриття надає новий спосіб вивчення далеких світів та розуміння їхньої взаємодії із зірками, навколо яких вони обертаються, і навколишнім середовищем.
Радіосигнали можуть нести інформацію про магнітне поле планети та її взаємодію із зіркою, яку вона орбітує. Цю інформацію буває доволі складно отримати з незначної кількості світла, що досягає Землі. Виявляючи та вивчаючи ці сигнали від екзопланет, вчені можуть отримати чіткіше уявлення про неймовірне розмаїття планетних систем у галактиці.
Приймаємо сигнал
Попередні виявлення радіосигналів від інших зоряних систем не можна було однозначно пов’язати з самими планетами, тому астрономи не були впевнені, чи походять сигнали від планет, чи від їхніх зірок.
У нещодавньому дослідженні міжнародна команда астрономів скерувала південноафриканський радіотелескоп MeerKAT на Бета Пікторіс b. Ця екзопланета, розташована на відстані близько 63 світлових років, є газовим гігантом, маса якого приблизно в 10-12 разів перевищує масу Юпітера.
Дослідники зафіксували слабкі, повторювані спалахи радіосигналів, що походили із зоряної системи. Спочатку вони не були впевнені, чи радіохвилі надходять від планети, чи від її зірки. Щоб точно визначити джерело, дослідники порівняли радіозображення планети та зірки з положенням далеких квазарів на задньому фоні.
Квазари слугують нерухомими маркерами, що дозволяє дослідникам картографувати точне положення планети та зірки. Накладаючи радіозображення на карту, було виявлено, що радіосигнали збігаються з положенням Бета Пікторіс b, а не її зірки.
Досліджуємо чужі світи
У пошуках можливості існування життя поза Землею астрономи виявили тисячі екзопланет, від суперземель до газових гігантів. Але саме по собі виявлення планети мало що нам говорить про те, яка вона насправді.
Радіоспостереження можуть допомогти заповнити ці прогалини, надавши астрономам ще один інструмент для розуміння поведінки планет в екстремальних умовах інших зоряних систем.
Сигнали, виявлені від Бета Пікторіс b, ймовірно, є результатом полярних радіоемісій. На Землі полярні сяйва виникають, коли частинки від Сонця спрямовуються до магнітних полюсів Землі та стикаються з газами в нашій атмосфері, спричиняючи світіння цих газів.
Оскільки радіосигнали корелюють із магнітним полем планети, дослідники, які проводили дослідження, змогли розрахувати його силу, яка становить приблизно 1250 гаус. Це в тисячі разів сильніше, ніж магнітне поле Землі (лише 0,5 гаус), тоді як магнітна сила Юпітера становить 4,3 гаус.
Магнітне поле планети впливає на її потенційну придатність для життя, діючи як щит проти випромінювання та заряджених частинок від її зірки. Таким чином, можливість оцінити силу магнітного поля планети надає нові підказки щодо її потенційної придатності для життя.
Отже, хоча нещодавнє виявлення не є прямим “привітом” від позаземного життя, воно допомагає вченим на шляху до вивчення планет за межами нашої Сонячної системи.
