Нова доповідь “Планетарний чек-ап” свідчить: багато критичних систем Землі увійшли в небезпечну зону. За даними 60 науковців, сім з дев’яти планетарних меж вже порушено, що свідчить про зростаючий тиск на життєзабезпечення планети.
Наприкінці серпня обвал льодовика в Гімалаях спричинив потужну селеву повінь, яка зруйнувала громади в Непалі та сусідніх регіонах. Станом на минулий тиждень кількість загиблих у Непалі перевищила 1300 осіб, а понад 5000 людей досі вважаються зниклими безвісти. Науковці вважають, що причиною цієї катастрофи стало підвищення глобальних температур.
Ця біда – лише одна з багатьох цього року, що підкреслюють небезпечні зміни, які людська діяльність вносить у стан нашої планети. Спалюючи викопне паливо, вирубуючи ліси, забруднюючи повітря та воду, людство не дбає про системи, від яких залежить наше життя. Нова доповідь свідчить: Земля стоїть на порозі незворотних змін.
Згідно з “Планетарним чек-апом 2026”, опублікованим Лабораторією науки про планетарні межі Потсдамського інституту кліматичних досліджень за участю 60 вчених з усього світу, людство вже вийшло за межі семи з дев’яти планетарних меж.
Система планетарних меж, вперше представлена науковцями у 2009 році, визначає дев’ять критичних процесів, що підтримують стабільність та стійкість Землі. Це: зміна клімату, закислення океану, втрата біорізноманіття, накопичення аерозолів в атмосфері, виснаження озонового шару, зміна прісних водних ресурсів, зміна землекористування, хімічне забруднення та біогеохімічні цикли.
Згідно з новою доповіддю, за останнє десятиліття покращилися показники лише двох меж: виснаження озонового шару та накопичення аерозолів в атмосфері. Однак автори зазначають, що в деяких регіонах рівень аерозолів міг досягти небезпечних показників.
«Загалом, оцінка 2026 року демонструє широкий та зростаючий тиск на систему Землі», – пишуть вони. «Сім з дев’яти планетарних меж порушено, кілька контрольних змінних перебувають у зоні високого ризику, і всі сім порушених меж демонструють погіршення тенденцій. Чим далі і довше людський тиск виходить за межі, тим вищий ризик масштабних і потенційно незворотних змін системи Землі».
Планета на межі
Наслідки порушення планетарних меж вже проявляються. Нещодавні катастрофи, спричинені потеплінням, такі як селеві потоки в Непалі, рекордні літні спеки та лісові пожежі в Європі, а також виняткова посуха на заході США, чітко демонструють, що зміна клімату – це не віддалена загроза. Вона руйнує життя та джерела існування вже зараз.
Люди – далеко не єдині, хто страждає. Багато вчених вважають, що Земля переживає шосте масове вимирання, спричинене не природними явищами, а діяльністю людини. Дійсно, “Планетарний чек-ап 2026” показує, що цілісність біосфери Землі руйнується під тиском зміни землекористування, включаючи міську та промислову забудову, розширення сільського господарства, надмірну експлуатацію природних ресурсів та поширення інвазивних видів.
Забруднення ще більше порушує біосферу та деградує основні природні ресурси: воду, повітря та родючий ґрунт. Згідно з доповіддю, діяльність людини значно збільшила потоки азоту та фосфору, головним чином через використання добрив. У водних екосистемах забруднення поживними речовинами призводить до цвітіння водоростей та утворення “мертвих зон” з низьким вмістом кисню, що сприяє втраті біорізноманіття та шкодить галузям, таким як комерційне рибальство.
Поява в навколишньому середовищі нових, штучно створених речовин також увійшла в небезпечну зону. Ці хімічні речовини, матеріали та інші субстанції потрапляють у систему Землі швидше, ніж їх можна адекватно протестувати, контролювати чи регулювати, стверджує доповідь. Серед прикладів – ПФАС та мікропластик, які виявлені навіть у найвіддаленіших куточках Землі та становлять серйозну загрозу для екосистем і здоров’я людини.
Список триває. Спостерігати такі разючі оцінки численних екологічних лих, спричинених нашими діями, відверто приголомшує. Але автори доповіді вірять, що ще є час змінити курс.
«Наслідки порушення планетарних меж оточують нас, і вони будуть ставати все серйознішими», – пишуть вони. «Але сьогодні у нас ще є вузьке вікно можливостей. Якщо нам вдасться змінити тенденції протягом цього десятиліття, ми зможемо поставити наші суспільства на шлях до безпечнішого, справедливішого майбутнього».
Це буде непросте завдання. Чи зможе світова спільнота об’єднатися навколо спільних цілей дбайливого ставлення до природи та сталого розвитку, поки що залишається невизначеним.