Кальцифікація аортального клапана — це прогресивний процес, під час якого стулки клапана поступово потовщуються, втрачають еластичність і звужують вихідний отвір лівого шлуночка. З посиленням аортального стенозу зростає навантаження на міокард, що може призвести до стенокардії, задишки, синкопальних станів та серцевої недостатності. На сьогодні медикаментозні методи впливу безпосередньо на кальцифікацію практично відсутні, тому основним методом лікування тяжкого стенозу залишається заміна аортального клапана.
Дослідники Університету Міссурі (США) працюють над потенційно новою стратегією — фармакологічним блокуванням білка DOCK2. Його виявили під час порівняння здорової та кальцинованої тканини аортального клапана людини: у клітинах ураженого клапана концентрація DOCK2 була підвищеною. Цей білок бере участь у регуляції імунних клітин, що вказує на запальний компонент у патогенезі кальцинозу клапана.
Завдяки новій п’ятирічній грантовій підтримці Національного інституту здоров’я США (NIH) у розмірі 2,8 мільйона доларів стане можливим перевірити, чи здатне фармакологічне пригнічення DOCK2 впливати на перебіг захворювання. На першому етапі команда вчених під керівництвом Дунпенга Цая, доцента School of Medicine University of Missouri, досліджуватиме клітини аортального клапана in vitro, щоб визначити, як саме DOCK2 може стимулювати патологічне відкладання кальцію. Паралельно потенційну лікарську сполуку випробують на тваринних моделях.
Ключове питання полягає не лише в тому, чи можна зменшити кальцифікацію, а й чи можливо запобігти її прогресуванню або навіть спричинити регрес уже сформованих змін. За позитивних результатів наступним кроком стане підготовка перспективної сполуки до клінічних випробувань. Однак таргетування DOCK2 має певну складність: білок виконує фізіологічні функції в імунній системі, тому його системне блокування потенційно може спричиняти небажані імунні ефекти. Отже, майбутня терапія повинна впливати передусім на патологічну роль DOCK2 у тканині клапана, не порушуючи нормальну функцію білка.