Федеральна суддя постановила, що Google не мусить розформовувати свій рекламний бізнес, навіть попри те, що його визнали монополією. Про це повідомляє The New York Times.
Міністерство юстиції США подало позов проти Google у 2023 році за часів президентства Джо Байдена. Тоді стверджувалося, що Google контролює технології, які використовують майже всі великі видавці сайтів для розміщення реклами. Крім того, компанія володіла інструментом для купівлі реклами рекламодавцями та біржею, яка зводить видавців та рекламодавців під час продажу рекламного простору.
Це виглядало як очевидна монополія, яку мали б усунути за допомогою антимонопольного законодавства. Однак суддя Леоні М. Брінкем, федеральна суддя Східного округу Вірджинії, наказала Google внести зміни, хоча деталей поки що не надано, за даними The Times.
«Ми дуже задоволені тим, що суд відхилив пропозицію Міністерства юстиції щодо розформування інструментів, які допомагають малим підприємствам знаходити нових клієнтів та рости», — заявила віцепрезидентка Google з питань регулювання Лі-Енн Малхолланд у заяві електронною поштою.
Повне рішення тимчасово засекретили, щоб надати Google час для вилучення конфіденційної ділової інформації, повідомляє The Wall Street Journal. Інша антимонопольна справа, яку розглядав суддя Аміт Мехта у 2024 році, також дійшла висновку, що дії Google у сфері пошуку є монополістичними. Однак і той суддя відмовився від радикальних заходів, таких як продаж браузера Chrome.
Активісти, які прагнуть обмежити надмірний вплив великих технологічних компаній, висловили невдоволення рішенням. Саша Говорт, виконавчий директор The Tech Oversight Project, зазначила абсурдність ситуації: компанію визнали винною в незаконній монополії, але не застосували антимонопольні закони, які б призвели до реальних змін.
«Потрібен олімпійський рівень розумових вправ, щоб визнати, що Google діє як незаконна монополія, а потім вирішити нічого з цим не робити», — заявила Говорт Gizmodo.
«Оскільки великі технологічні компанії продовжують душити нові та інноваційні підприємства, суддя Брінкем, як і суддя Мехта до неї, надсилає не той сигнал у невідповідний час, — продовжила Говорт. — Монополії великих технологічних компаній погіршують нашу національну кризу доступності, і ми повинні позбавляти монополістів незаконно здобутих плодів їхніх монополій, а не винагороджувати їх».
Говорт зазначає, що суддя Брінкем вважає, що політикою у сфері конкуренції має займатися Конгрес, а не суди. Однак The Tech Oversight Project переконаний, що суд не виконав чинні закони, які вже існують.
«Брінкем і Мехта доводять, що самі суди не врятують нас від великих технологічних компаній, і, на жаль, саме ці суди надають великим технологічним компаніям право витрачати мільярди доларів, щоб завадити Конгресу виконувати свою роботу та регулювати галузь», — сказала Говорт.