Серце і нирки як єдина система: нові принципи ведення пацієнтів із ССЗ та ХХН відповідно до спільних рекомендацій ESC і ERA
Європейське товариство кардіологів (ESC) та Європейська ниркова асоціація (ERA) уперше спільно підготували рекомендації щодо ведення пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ) та хронічною хворобою нирок (ХХН). Ключова зміна для кардіологічної практики — універсальний скринінг ХХН під час встановлення нового діагнозу ССЗ. Він має включати не лише розрахункову швидкість клубочкової фільтрації (рШКФ), а й співвідношення альбуміну до креатиніну в сечі, оскільки альбумінурія надає додаткову інформацію про нирковий і серцево-судинний ризик.
Рекомендації побудовані за принципом STAMP: скринінг, стадіювання, оцінка ризику, модифікація кардіологічного лікування та планування медичної допомоги. Пацієнтам із ХХН, цукровим діабетом або ССЗ рекомендується щорічно повторювати оцінку стану, а за високого ризику гострого ураження нирок або застосування препаратів із вузьким терапевтичним вікном — частіше. При ХХН категорій G3–G5 для визначення необхідності нефрологічної консультації пропонується використовувати Kidney Failure Risk Equation.
Значно посилено фармакологічну складову. Статинова терапія, за потреби у комбінації з езетимібом, рекомендована пацієнтам із ХХН, які не перебувають на діалізі, незалежно від вихідного рівня ліпідів. Для більшості хворих із ХХН рекомендовано поєднання інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту або блокатора рецепторів ангіотензину II з інгібітором натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу (SGLT2). Останні можна розпочинати вже за рШКФ ≥20 мл/хв/1,73 м² і продовжувати нижче цього порога до початку замісної ниркової терапії.
Для пацієнтів із ХХН, цукровим діабетом 2 типу та альбумінурією рекомендовано додатково розглядати фінеренон і семаглутид для зменшення ризику прогресування ХХН та серцево-судинних подій.
Окремі рекомендації стосуються фібриляції передсердь. Традиційні шкали оцінки ризику інсульту та кровотеч у пацієнтів із ХХН працюють менш надійно, тому рішення про антикоагуляцію потребує додаткової клінічної оцінки. За рШКФ понад 30 мл/хв/1,73 м² перевагу рекомендовано надавати прямим пероральним антикоагулянтам замість антагоністів вітаміну К.
ХХН також змінює тактику при серцевій недостатності та коронарній патології. За декомпенсації серцевої недостатності з перевантаженням об’ємом можуть знадобитися достатні дози петльових діуретиків, оцінка відповіді на них і комбінована діуретична терапія. Після планового черезшкірного коронарного втручання в пацієнтів із ХХН та хронічним коронарним синдромом можна розглядати скорочення подвійної антитромбоцитарної терапії до 1–3 місяців для зменшення ризику кровотечі. Якщо рШКФ <30 мл/хв/1,73 м² і потрібне контрастне дослідження, рекомендуються контраст-зберігальні стратегії та розгляд внутрішньовенної гідратації.