У 2022 році в Україні значно скоротилися площі під кукурудзою. Офіційна статистика свідчить про 17% падіння посівних площ, проте супутникові знімки показують ще глибше скорочення – до 32%. Подорожуючи Україною, справді помітно, наскільки зменшилася кількість кукурудзяних полів, тому остання цифра видається більш реалістичною.
Чи матиме кукурудза шанс наступної весни, як змінюватиметься ціна на насіння, чи варто залишати кукурудзу в полі до весни, і як працює провідний український центр селекції кукурудзи в умовах війни – про це розповів генеральний директор компанії «Маїс» Микола Федько.
Які шанси в кукурудзи наступної весни?
Микола Федько зазначає, що ще місяць тому аграрії були переконані: українські фермери відмовлятимуться від кукурудзи на користь соняшника та сої. Проте ситуація змінилася. Несприятливі погодні умови не дозволили вчасно і в запланованих обсягах посіяти озимину, а щодо насіння соняшника можливий дефіцит. Тому остаточне рішення щодо вибору культур фермери, ймовірно, прийматимуть у лютому-березні.
«Насправді, ми передбачаємо подальше скорочення площ під кукурудзою. Але це загальноєвропейський тренд. У Європі кукурудзи буде менше через ціни на азотні добрива – це основа технології її вирощування. Високі ціни на добрива обмежуватимуть бажаючих сіяти кукурудзу навесні 2023 року. В Україні до цього чинника додаються великі запаси минулорічного врожаю. Якщо аграрії не зможуть звільнити склади, вони не сіятимуть кукурудзу, принаймні в звичних кількостях», – пояснює Микола Федько.
Однак, навіть за песимістичного сценарію, Україна навряд чи повністю відмовиться від вирощування кукурудзи. Рішення прийматимуть ближче до посівної. Компанія «Маїс» вже розпочала сезон продажів та відвантажила перші замовлення. Проте агробізнес нині відчуває значний дефіцит ліквідності, що призводить до відтермінування купівлі насіння. Важливим фактором буде й функціонування «зернового коридору» для експорту зерна, оскільки для власних потреб Україні потрібно небагато кукурудзи. У 2021 році з 30 млн тонн зібраної кукурудзи Україна експортувала 24 млн тонн, тому перспективи експорту безпосередньо впливатимуть на наміри аграріїв щодо посіву кукурудзи.
Ціна на насіння та якість
Ціна на насіння компанії «Маїс» у валюті не змінилася, але інфляція змушує реагувати. Вартість насіння цього року значною мірою залежить від витрат на досушування. Компанія використовує власні джерела енергії, але через холодну й дощову осінь цього року довелося закуповувати додаткові енергоресурси, що призвело до зростання витрат на 70%.
«Оскільки погодні умови були схожі в усіх регіонах, де вирощується українське насіння, я думаю, що витрати зросли і в інших виробників, тому збільшення ціни на насіння відбудеться серед усіх учасників ринку – і вітчизняних, і іноземних», – зазначає Микола Федько. Він також додав, що закордонні колеги підтверджують цю тенденцію через посуху, високі ціни на воду для зрошення та ліміти на енергоресурси в Європі.
Щодо низької ціни на посівний матеріал, Микола Федько застерігає: «Я б не став узагальнювати. Ми живемо під час війни. У кожного своя ситуація, і, можливо, в когось єдиний вихід отримати обігові кошти – це демпінгувати. Але низька ціна за високих цін на ресурси виглядатиме принаймні підозріло. У такому випадку, коли фермер сумнівається, завжди можна попросити сертифікат на сортові та посівні якості насіння. Загалом, при наявності сумнівів краще звернутись до виробника за підтвердженням оригінальності товару, бо однозначно, фальсифікату на ринку буде багато».
Кукурудза до весни та ресурсоощадні технології
За словами Миколи Федька, професіонали не радять залишати кукурудзу на зиму, адже це призводить до втрати врожаю та зниження загальної якості фуражу. Проте, враховуючи реалії війни, багато фермерів збиратимуться це робити. Більше того, «люди будуть підбирати такі гібриди, які витримують перестій спеціально під збирання навесні 2024 року». Йдеться про гібриди пізньої групи стиглості з потужним стеблом та ефектом стей-грін.
Іншою поширеною тенденцією наступного року стане вирощування кукурудзи за ресурсоощадною технологією, тобто з мінімальним використанням добрив, пестицидів та обробок ґрунту. «Наступного року кількість таких прикладів зросте в рази. Але така економіка теж може бути вигідною. Звичайно, господарство отримає менший врожай, але витратить і менше ресурсів», – зазначив він, додавши, що це буде особливо актуально для регіонів північного степу.
«Важко всім – і холдингам, і фермерам, і виробникам, і дистриб’юторам. І зараз найголовніше – зберегти партнерські стосунки, бути гнучким і допомагати один одному пережити ці важкі часи», – підкреслив Микола Федько.
Нові ринки та віра в майбутнє
Компанія «Маїс» зуміла зберегти і навіть дещо збільшити мережу дистриб’юторів в Україні. Попри відсутність фантастичного зростання, загальний настрій – стримано позитивний.
Після 24 лютого ринок білорусі, який був важливим напрямком для компанії, фактично припинив своє існування. «Маїс» цілеспрямовано зменшував залежність від нього, розвиваючи нові експортні напрямки. Нині компанія приділяє багато уваги Центральній Азії (Казахстан, Узбекистан, Киргизстан) та Європейському Союзу, де єдина з українських компаній може експортувати насіння кукурудзи. «Вже третій рік зростаємо у Польщі і цього року плануємо експорт до Румунії, Литви, Словаччини, Болгарії та Молдови», – розповів Микола Федько.
«Наш власник Віктор Борисов, і я сам – селекціонери. Це особлива філософія, яка відбивається на всій системі діяльності підприємства. Ми знаємо, що нам не можна зупиняти селекцію. Взагалі. Ні на мить. Що б не трапилося, доки буде можливість, ми будемо фінансувати селекційну програму. Це основа нашого бізнесу і те, що відрізняє нас від конкурентів», – пояснює Микола Федько, що тримає компанію «Маїс» навіть у цей складний час.
Попри війну, компанії вдалося реалізувати мінімальні попередні плани: відкрити нову селекційну станцію, придбати нові комбайни, повністю оновити лінію виробництва насіння на заводі в Тернопільській області. Хоча компанія має два заводи на Дніпропетровщині, підрозділ на Тернопільщині отримав нові перспективи завдяки близькості до кордону з ЄС, що забезпечує безпечну логістику для партнерів. Однак серце компанії – у Дніпрі, де розташований головний офіс, селекційна та виробнича бази. Попри близькість до фронту, повітряні тривоги та обстріли, колектив продовжує працювати, забезпечувати людей роботою, сплачувати податки, допомагати ЗСУ і вірити в перемогу.