Наталя Зарудня
ByНаталя ЗарудняГоловний редакторГоловний редактор та засновниця CyberCalm. Понад 10 років у кібербезпеці та технологічній журналістиці. Пишу про захист даних, мобільну безпеку, штучний інтелект та соціальні мережі.Follow: 11.08.2026 Поширити 11 хв. читання
Центр стратегічних комунікацій NATO у Ризі (NATO StratCom COE) оприлюднив дослідження «Crisis, Control, Crusade: Russiaʼs Propaganda Architecture» — четверту поспіль роботу центру про внутрішні комунікації росії часів повномасштабної війни. Головна теза: здатність кремля утримувати підтримку затяжної війни всередині країни тримається не стільки на змісті окремих повідомлень, скільки на комунікаційній системі, яка перетворює невизначеність на відчуття стратегічної послідовності.
Зміст
- Що саме рахували
- Формула 3C
- Вісімнадцять годин уразливості
- Кожна платформа має свою роль — і свою слабкість
- Крокус: як витісняють пояснення
- «Мир» — це не про переговори
- 9 травня як інфраструктура мобілізації
- Тува і Бурятія: стримування без агрегації
- Де система дає збій
- Війна перетворилася на бюрократичну рутину
- Що з цього випливає
Автори проаналізували 15 місяців — з 1 січня 2024 до 31 березня 2025 року — і близько 3,13 мільйона одиниць контенту. Висновок, який відрізняє цю роботу від попередніх: пропагандистський апарат росії перестав бути жорсткою ієрархією і став адаптивною екосистемою, здатною поглинати удари, тестувати наративні рамки і зводити повідомлення докупи між платформами. Але саме через це в ньому проступили структурні розломи, які можна виміряти в годинах.
Що саме рахували
У вибірку потрапили 24 749 статей з російських державних сайтів, 1 224 записи телеефірів і 1,86 мільйона дописів з 414 каналів у Telegram. Окремо аналітики зібрали порівняльний масив на 1,25 мільйона одиниць — з незалежних російських та іноземних новинних порталів і соцмереж 22 країн мовами оригіналу.
Методи — текстові ембединги для кластеризації наративів, вимірювання тональності, виявлення часових сплесків і глибокий аналіз відео, який розпізнає зміст роликів без опису та підписів.
Формула 3C
Ключова знахідка дослідження — відтворюваний трифазний цикл, який автори назвали 3C: Crisis → Control → Crusade (криза → контроль → хрестовий похід).
- Криза (0–18 годин). Інформаційна дезорганізація, відкладене визнання події, тестування версій.
- Контроль (18–72 години). Консолідація між платформами, емоційне рамкування.
- Хрестовий похід (понад 72 години). Піднесення тактичного епізоду до рівня цивілізаційної моральної боротьби.
На операційному рівні цикл реалізується через послідовність DTCA — Delay → Test → Consolidate → Amplify (затримка → тестування → консолідація → підсилення). Спершу система мовчить, доки узгоджує позицію; потім обкатує альтернативні версії в Telegram; далі синхронізує їх між платформами; і врешті підсилює повторенням та емоційним нагнітанням.
Вісімнадцять годин уразливості
Найцінніше в цій схемі те, що вона вимірювана. Під час курської операції Сил оборони України, яка почалася 6 серпня 2024 року, російські державні медіа мовчали сім годин, перш ніж визнати прорив; координація на рівні кремля зайняла 18 годин.
Під час теракту в «Крокус Сіті Холі» вже протягом першої години 16% усього висвітлення згадувало Україну — тобто система почала тестувати версії ще до централізованого узгодження і до того, як відповідальність узяло угруповання ISIS-K. Додатковий кейс, який автори розглядали окремо, — інцидент довкола Калінінграда в січні 2025 року — показав ту саму картину: активність у Telegram досягала піку за дві-чотири години до офіційних заяв держдуми.
Висновок авторів: перші 18 годин — найвразливіша фаза системи. Саме тоді рамку події ще можна встановити раніше, ніж централізована координація витіснить конкурентні пояснення. Тому ефективна протидія має ставити на швидкість, ясність і рамкування, а не на вичерпність.
Кожна платформа має свою роль — і свою слабкість
Пропаганда росії не є монолітним рупором. Це ієрархічна екосистема з розподіленими функціями, де кожен майданчик має власне завдання і власну вразливість.
Державні сайти — kremlin.ru, government.ru, mil.ru, duma.gov.ru, mid.ru та інші — задають інституційний авторитет і базову лінію офіційної позиції. Їхня мова технічна й юридична, а публікації системно запізнюються відносно соцмереж через міжвідомчі узгодження, юридичну перевірку і схвалення керівництвом. Дисципліну повідомлення тут купують ціною швидкості.
Телебачення відповідає за емоційну мобілізацію і моральні настанови. Воно лишається основним джерелом для старших вікових груп і населення поза великими містами — і формує не так думку, як емоційне ставлення до війни.
Telegram у дослідженні названо центральною нервовою системою: швидкість, інфраструктура підсилення, сегментація аудиторій. Зовні екосистема виглядає плюралістичною і стихійною, але канали, що позиціюють себе як незалежні, регулярно тиражують майже ідентичні формулювання з мінімальним часовим розривом. Ця суперечність — децентралізований вигляд за синхронного виходу — і є структурною ознакою платформи.
Крокус: як витісняють пояснення
Теракт у «Крокус Сіті Холі» 22 березня 2024 року забрав 149 життів, понад 600 людей дістали поранення. Слідчий комітет росії заявив, що напад планували і здійснили в інтересах чинного керівництва України; Київ і Вашингтон цю версію відкинули.
Аналіз тональності показав, що 23 березня 2024 року стало найнегативнішим днем усієї 15-місячної вибірки — середній показник −40,9%. Другим за негативністю виявився 6 серпня 2024 року, день початку курської операції, з −40,1%.
Дослідники описують те, що сталося далі, як витіснення наративу: російські медіа зійшлися на версії з українським слідом, і вона витіснила альтернативні пояснення. Затримання підозрюваних поблизу кордону з Україною стало достатнім приводом, хоча Білорусь була не менш імовірним географічним маршрутом. У комунікаційній архітектурі кремля теракт спрацював як перезавантаження порядку денного: відвернув увагу від суперечок довкола президентських виборів, обірвав опозиційні наративні цикли і згуртував аудиторію навколо жалоби, єдності та зовнішнього винуватця.
«Мир» — це не про переговори
Окремий розділ присвячено тому, як росія говорила про мир упродовж 2024–2025 років. Риторика еволюціонувала від прямого відкидання до умовної нормалізації — але без жодного помʼякшення вимог. Мир послідовно подавали як умовний, абстрактний і підпорядкований воєнним та геополітичним цілям росії.
Політична траєкторія Дональда Трампа працювала як прискорювач наративу, а не як поворотний пункт. Російські медіа вибірково підсилювали ті елементи його риторики, що збігалися з внутрішніми наративами: критику західних союзників, скепсис щодо тривалої підтримки України, заклики до переговорів у рамці втоми Заходу. Заяви, критичні щодо росії або обумовлені суверенітетом України, маргіналізували чи пропускали.
Показово, що 6 листопада 2024 року — день перемоги Трампа на виборах — дав найпозитивнішу тональність у всій вибірці. Але аудиторію до компромісу не готували. Натомість у ній виховували інтерпретаційну гнучкість: здатність поглинути будь-який майбутній розвиток подій без зміни політики.
9 травня як інфраструктура мобілізації
Дослідження показує, що 9 травня в кремлівській комунікації давно не є актом памʼяті. Це робоча інтерпретаційна рамка, яку розгортають наперед.
Комеморація 1945 року і виправдання нинішньої війни синхронізовані свідомо: офіційні промови, регіональні комунікації та локальні заходи відтворювали однакові тематичні структури — єдність, жертовність, лояльність. Українські удари безпілотниками і ракетами по російських регіонах 9 травня рамкували не як воєнні операції, а як умисні напади на цивільних у «найсвятіше свято».
Автори наголошують: такий прийом стійкіший за прості фейки, бо вбудовує сконструйоване виправдання у справжнє поминальне почуття. Спростовувати тут доводиться не окреме твердження, а саме зрощення памʼяті з мобілізацією.
Тува і Бурятія: стримування без агрегації
Найтонший розділ дослідження — про те, як росія поводиться з власними втратами. Два етнічні регіони з непропорційно високими показниками загиблих на душу населення, Тува і Бурятія, стали кейсом стратегії, яку автори називають стримуванням без агрегації.
Втрати не приховують — їх подрібнюють. Загиблих показують через локальні, персоналізовані історії героїзму, родинної гордості й общинної честі, а не як сукупну або статистично виняткову цифру.
Стилістика при цьому різна. У Туві мобілізаційного контенту помітно мало, а війну вбудовують у культурні мотиви обовʼязку, шани до предків і стоїчного терпіння; у стрічках домінують повені, кримінальні справи та інфраструктурні проблеми. Бурятія натомість демонструє відкриту нормалізацію і героїзацію: постійний потік некрологів, оголошення про пільги для учасників війни та їхніх родин, релігійні церемонії, вбудовані в регіональну ідентичність.
Результат в обох випадках однаковий: визнання без агрегації, емоція без політизації. Горе і гнів перенаправляють на зовнішнього ворога, не даючи регіональним претензіям вирости до національного питання про те, хто саме платить за війну.
Де система дає збій
Дослідження фіксує і межі цієї машини. Протягом доби після теракту в «Крокусі» росія просувала три різні наративи про причетність України, але в західних заголовках вони зʼявлялися здебільшого поруч із контрнаративами, а не самостійно. Автори роблять висновок, що головна мета таких кампаній усе-таки внутрішня: мобілізувати власне населення, а не переконати закордонну аудиторію.
Ще одна вразливість — тертя. Під тиском кризи обмін між платформами дає видимі збої: затримки офіційних публікацій, розсинхрон телебачення, розходження між офіційними каналами і проксі-голосами. Регіональні повідомлення, підігнані окремо під прикордонні області, етнічні республіки і столичні аудиторії, бувають взаємно несумісними — і це помітно тому, хто читає кілька каналів одночасно.
Війна перетворилася на бюрократичну рутину
До березня 2025 року регіональне висвітлення курського напрямку в Telegram набуло квазібюрократичного ритму: тривоги, відбої, звіти протиповітряної оборони — усе за стандартизованими форматами. Паралельно змінилася й мова виправдання війни: від денацифікації та відплати — до оборони, віри й обовʼязку.
Це знижує навантаження на пропагандистську систему, але створює інший ризик. Тривала нормалізація веде до втоми, ерозії мобілізаційної здатності й падіння ефективності наративів на довгій дистанції.
Що з цього випливає
Практичні висновки авторів адресовані передусім стратегічним комунікаціям держав, але читаються і як принципи інформаційної гігієни.
Перший: реагувати треба в перші години, а не спростовувати за тиждень. Після того як система консолідувалася, спростування конкурує вже не з версією, а з усталеною рамкою.
Другий: ресурси моніторингу варто розподіляти за інтенсивністю загрози, а не рівномірно. Telegram — головна ціль для раннього втручання, телебачення — арена довгої боротьби за легітимність.
Третій: мирну риторику росії слід читати як інструмент управління внутрішньою легітимністю, а не як сигнал готовності до переговорів.
Четвертий: розсіяні дані про втрати мають аналітичну цінність саме в агрегованому вигляді. Нерівність стає політично дестабілізаційною лише тоді, коли видно систему, а не окрему жертву.
Окремо автори відзначають цінність глибокого аналізу відео: модель, застосована до 13 592 зображень і коротких роликів у перший курський період, виявила 4 057 одиниць контенту про Курськ, які текстовий моніторинг просто не побачив би — бо на платформах коротких відео опису часто немає взагалі.
Дослідження не відображає офіційну позицію NATO або NATO StratCom COE. Повний текст доступний на сайті центру безкоштовно.
Будь ласка, залиште це поле порожнім
О, привіт
Приємно познайомитися!
Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.
ТЕМИ:аналітикаВибір редакціїДезінформаціядослідженняКібервійнаМаніпуляції в медіаНАТОросійська пропаганда Поділитися Facebook Threads Копіювати посилання Друк Що думаєте? В захваті0Сумно0Смішно0Палає0Овва!0 Попередня стаття
Витік даних у CEVA Logistics: Valve попереджає європейських покупців обладнання Steam Наступна стаття
Браузери на Chromium замість Chrome: що ви втрачаєте разом із Google В тренді
Сексторшн: ФБР попереджає про крадіжку інтимних фото — 6 способів захисту 13.08.2026
Сотні повідомлень за хвилину: що таке SMS-бомбінг і як від нього захиститися 13.08.2026
Шифрування повідомлень у месенджерах: як налаштувати? 14.08.2026
Витік даних у CEVA Logistics: Valve попереджає європейських покупців обладнання Steam 11.08.2026
Браузери на Chromium замість Chrome: що ви втрачаєте разом із Google 11.08.2026
Кібербезпека Штучний інтелект уперше спроєктував повні геноми вірусів — 16 із них виявилися життєздатними 07.08.2026
Кібербезпека Кібербулінг: як розпізнати цькування в мережі та що робити 05.08.2026
Кібербезпека У ЄС запрацювали правила прозорості ШІ: чат-боти мають попереджати про себе, а дипфейки — маркуватися 04.08.2026
Новини Google Earth дозволяв «домалювати» війну на справжніх супутникових знімках. Функцію вимкнули за добу 02.08.2026