Чи доводиться вам навчатися чогось нового у своєму вже дорослому житті? Думаю, відповідь очевидна, інакше ви не читали б цю статтю. Але питання серйозніше: ви навчаєтеся із задоволенням чи через силу? Навчання для вас – це приємний процес чи вимушена потреба? Вважаю, що ви стикалися і з подоланням себе, і з внутрішнім опором, з саботажем і з відкладеними починаннями, звинуваченнями себе в лінощі і ще чимось, що затьмарює життя.
І все ж таки, вчитися необхідно, бо тільки так життя стає наповненим. Саме так ми стаємо сильнішими та впевненішими, самооцінка підвищується, а відчуття власної цінності зміцнюється.
Отже, як навчити себе тому, що важливо і потрібно, та ще й не витратити при цьому купу нервів?
Для початку пригадаємо, що за помахом чарівної палички тільки в казці Попелюшки в принцеси обертаються, і отже, правило перше – щоб навчитися важливо… вчитися , тобто. діяти.
Але й діяти треба розумно, а не так, що один день виділяємо з ранку до вечора, а наступного разу добре, якщо через місяць візьмемося. Правило друге – нехай потроху, але щодня чи хоча б регулярно! Тому нова справа, якій ви навчаєтесь, не має бути стихійною. Необхідно запровадити їх у систему свого життя. А це означає – буквально запланувати, як роботу чи вечерю, виділити на цей час та ставити собі плюсики чи галочки за виконання. Немає щоденника – повісьте нагадувач на холодильник і звітуйте самі перед собою.
Наприклад, якщо ви вчитеся водінню, особливо, коли права вже в кишені, а легкості в управлінні немає і близько, хоча б 10-15 хвилин на день, але поводити машину необхідно. Те саме стосується і іноземних мов, і навіть уміння просити чи відмовляти.
Щоб не було боляче боляче зустрітися зі страхами та опорами – визнаємо їх усі оптом! Рідкісне навчання обходиться без побоювання, що, незважаючи на всі зусилля, так і не вийде. А після цього, звісно, сили вкладати не хочеться.
Тому правило третє – боятися та сумніватися у процесі навчання – нормально! Це не що інше, як привіт від підсвідомості, від тих справ, у яких ми колись не досягли успіху. Вихід простий – скажіть самі собі, краще вголос: «Я визнаю ту частину себе та своєї особистості, яка боїться, і даю їй місце у своїй Душі». А потім кажемо: «Я визнаю також ту частину себе та своєї особистості, яка хоче навчитися і якій цікаво, і теж даю їй місце у своїй Душі». Самі здивуйтеся, наскільки полегшає.
Звісно, у процесі навчання важливий провідник. Ви маєте повне право вибирати з ким вам комфортно на цьому шляху. А також маєте право відмовитися, якщо вас не поважають, принижують, висміюють тощо. Адже правило четверте – вчитися простіше, ніж переучуватися . Якщо вам важко і болісно дається навчання, не захочеться робити і саму дію. До того ж, велика кількість деталей виявиться без уваги, а як наслідок, доведеться повертатися до них потім і іноді буквально ламати стереотипи, що склалися.
П'яте правило просте – нехай вам подобається обстановка, в якій ви вчитеся . Зараз ви самі за це відповідаєте, а не батьки чи вчителі. Це стосується і часу доби, яку ви виділяєте для навчання, і навколишнього простору, температури, і навіть звуків і кольору. До того ж ніхто не скасовував «морквину» – обов'язково винагороджуйте себе після закінчення процесу хоча б добрим словом.
Створіть собі «попутний вітер». І це не що інше, як ваше оточення! Адже близькі можуть бути і за, і проти, а це, повірте, дуже важливо. Але якщо не підтримують у сім'ї – спирайтеся на друзів, колег, знайдіть однодумців. Правило шосте – допоможіть своєму кораблю плисти в потрібному напрямку !
Ну а далі – складні речі постарайтеся максимально розкласти на прості складові . Так, щоб кожна виконувана дія була зрозумілою. У результаті, вашим завданням буде здійснювати лише прості дії і лише потім об'єднувати їх у новий процес. Приблизно так, як писати ми вчилися з паличок та кружечків.
Отже, 7 простих правил на шляху до ефективного освоєння нових просторів та розвитку. Дотримуйтесь їх, і нехай ваше життя наповнюється новими фарбами!