У чому основні особливості бомбардувальника М-56? Фото: alternathistory.ru
Ідея створення надпотужної повітряної машини М-56 народилася у радянських розробників після випуску серійного виробництва американського літака «Валькірія ХВ-70». Стратегічне проектування М-56 розпочато 1957 року під керівництвом конструктора В.М. М'ясищева. Але цей проект не було завершено.
1. Особливості конструкції та функціоналу літальної машини
М-56 мав залишатися непоміченим для супротивника. Фото: airwar.ru
Конструкторське бюро планувало зробити М-56 по-справжньому інноваційним літаком. Згідно з технологічними картами, ця машина повинна була успішно справлятися не тільки із завданнями атаки з повітря, а й залишатися непомітною при виконанні функцій розвідника.
Розробники вважали, що багатофункціональний військовий літак повинен мати оптимізовану аеродинамічну конструкцію, тому для нього спроектували корпус без хвоста, а замість класичного крила вибрали трикутне. Щоб літак був непомітний для радарів ворога, його корпус покрили горизонтальним плаваючим оперенням.
Вантажний відсік літака було збільшено, що дозволило помістити до нього балістичну ракету 45-А. Це дозволило довести радіус дії бойових снарядів М-56 до 7500 км.
2. Проблемні моменти у розробці літака
Однією із проблем стала низька поздовжня стійкість крила. Фото: aviadejavu.ru
Розробка М-56 була з рядом складних технічних завдань, включаючи створення нових двигунів і технологій, необхідні досягнення заявлених характеристик. Ці проблеми виявилися надто важкими на вирішення тому етапі.
Протягом року розробники складали технологічні карти та креслення інноваційного літака. До 1958 року було підготовлено кілька варіантів проекту, які відрізнялися місцем розташування двигунів та особливостями компонування силової установки.
Основною проблемою під час тестових випробувань робочих моделей М-56 була низька поздовжня стійкість трикутного крила. При підвищенні швидкості фокус критично зміщувався назад. Вирішити проблему розробники намагалися комплексно: ставили на макет силові установки з різною тягою, змінювали конструкцію повітрозабірників, оснастивши їх плоскими клинами з можливістю регулювання кута нахилу.
Було складено кілька варіантів проекту літака. Фото: testpilot.ru
Незважаючи на проблемні моменти, що знижують бойові характеристики М-56, до 1960 конструкторське бюро представило радіокерований макет літака, головними достоїнствами якого стали:
Повнорозмірний макет М-56 та можливість зльоту дозволили переконатися у життєздатності проекту та високих аеродинамічних характеристиках літака. Але на кшталт конструкції М-56 ставився до категорії складної авіаційної техніки, складання якої потребує значних фінансових вкладень.
Державне фінансування проекту було обмеженим, а знайти закордонних спонсорів було неможливо. Тому дозвіл на серійне виробництво такої бойової машини не підписано.
3. Чому проект не вдалося завершити
В епоку Хрущова фінансові можливості країни були обмежені. Фото: alternathistory.ru
Технологічні характеристики бойового літака М-56 були порівнянні з аналогічними параметрами американської “Валькірії”. Однак через політичні трансформації серійне виробництво перспективного літака розпочато не було. Новій владі були цікаві інші проекти: розробка стратегічних бомбардувальників та надпотужних літаків-винищувачів.
При цьому фінансові можливості країни були обмежені. Це призвело до перерозподілу ресурсів та усунення уваги влади на більш затребувані проекти створення військової техніки.
Американський літак «Валькірія ХВ-70», що реально існував. Фото: ikimedia.org
Коли влади прийшов Н.С. Хрущов, він порахував конструкцію М-56 застарілою. Крім того, оцінивши функціонал робочої моделі, генсек зрозумів, що для серійного виробництва таких літаків потрібно багато часу, а йому хотілося швидких результатів. Тоді існувало безліч інших авіаційних проектів, для реалізації яких було потрібно кілька місяців.
Жорстка конкуренція призвела до того, що фінансування проекту було припинено, оскільки влада зробила ставку на розробку ракетних військових комплексів. У жовтні 1960 року було підписано розпорядження про зняття В.М. М'ящева з посади головного розробника літака М-56.
Один із малюнків М-56. Фото: testpilot.ru
Однак не можна сказати, що радянські розробники даремно витратили час та зусилля, створюючи модель М-56. Технологічні карти літака не пропали. Вони були використані для конструювання інших бойових повітряних машин.
Російський літак ТУ-144. Фото: aviation21.ru
Так, при створенні стратегічного ракетоносця ТУ-135 було взято ті самі силові установки, які Мясищев запропонував поставити на літак М-56. А інноваційні аеродинамічні конструкції, створені групою Мясищева, дозволили надалі розробникам вирішити проблему балансування пасажирського літака ТУ-144 на надзвукових швидкостях.
А тепер цікаве відео з нашого каналу:
Яка унікальна функція була тільки в радянському годиннику «Електроніка»
Цікаво також дізнатися про 5 літаків, які охрестили невидимою авіацією радянської розвідки .