Як-25РВ./ Фото: russianplanes.net
З того часу, як з'явилася авіація, літаки стали використовувати для розвідки та отримання різноманітної інформації про противника. СРСР теж став винятком. Радянські конструктори постійно винаходили щось нове, щоб стежити за полем бою або спостерігати за недружніми сусідами.
1. Робоча конячка Полікарпов Р-5
Полікарпів Р-5./ Фото: авіару.рф
Це наймасовіший літак-розвідник за всю довгу історію Радянського Союзу: його почали випускати 1928 року і на момент завершення виробництва встигли зібрати близько шести тисяч екземплярів. Насправді, понад три чверті бойової авіації становили Р-5. Він був простим, невибагливим та надійним, а складався із соснового бруса, фанери та тканини. При цьому літак мав хорошу керованість, без проблем сідав навіть на непідготовлені майданчики, а для розвідки його оснащували фотоапаратом.
Полікарпів Р-5./ Фото: wikipedia.org
Ще до початку Другої світової цей літак брав участь у бойових діях у Китаї, Іспанії та на Халхін-Голі, під час війни його перетворили на нічний бомбардувальник, і в цій ролі він дожив аж до 1944 року. Цікаво, що саме цей літак свого часу перетворили на лабораторію, що літає, на якій відпрацьовували методи аерофотозйомки і дальньої розвідки, щоб потім будувати більш сучасні і вдалі розвідники.
2. Конкурент американської розвідки Як-25РВ
Як-25РВ./ Фото: wikipedia.org
В 1957 поява над територією СРСР дивного літака змусило нервувати радянських військових. Висотний розвідник Lockheed U-2 літав високо, і наблизитись до нього було складно. Радянському Союзу терміново був потрібен літак, здатний літати на аналогічній висоті і вести розвідку на великій території.
Як-25РВ./ Фото: warthunder.ru
За основу для майбутнього розвідника взяли серійний Як-25, що вже був, але від нього після всіх переробок мало що залишилося. Фактично це був зовсім новий літак. Замість крила стрілоподібної форми йому дісталося пряме з дуже великим подовженням, фюзеляж радикально переробили та перетворили на одномісний, а з озброєння йому дісталася лише автоматична гармата. Основним же «озброєнням» став фотоапарат із відповідною нагодою оптикою. Літак міг підніматися на висоту 20 тисяч метрів, але при цьому мав кілька серйозних недоліків, наприклад, був складним в управлінні і міг літати тільки у світлий час доби, причому в хорошу погоду. У результаті зібрали всього 155 літаків у різних версіях, і більша частина з них використовувалася як мішені.
3. Надзвуковий МіГ-25Р
МіГ-25Р./ Фото: wikipedia.org
Після невдалих спроб побудувати повноцінну альтернативу Lockheed U-2, радянські конструктори були змушені перейти на новий проект – надзвуковий літак Е-155. Планувалося, що його випустять у двох варіантах – для розвідки та як винищувач-перехоплювач. Прототип розвідувального літака був готовий у 1964 році, а вже через рік він зміг продемонструвати серйозні успіхи та подолав бар'єр у 2 Махи.
МіГ-25Р./ Фото: glass.net
Конструкція перехоплювача та розвідника відрізнялася дуже сильно. Останній збудували за модульним принципом, щоб за потреби можна було безболісно замінити комплект обладнання. І воно було дуже різноманітним: фотоапарати для аерозйомки, станції радіотехнічної розвідки, обладнання для постановки активних перешкод та інше. До того ж на літак-розвідник встановили бортовий комп'ютер і навігаційну систему з підтримкою інерційної навігації, а для збільшення дальності ще й додаткові баки. За весь час випуску встигли зібрати 220 таких літаків у різних модифікаціях.
4. Безпілотний Ту-123
Ту-123./ Фото: cont.ws
Пілоти розвідувальних літаків – дуже цінні кадри, на їхню підготовку витрачається багато часу, сил та грошей. Після того, як системи ППО стали дотягуватися до висотних розвідників, у Радянському Союзі всерйоз задумалися про створення безпілотних літаків, і першим став стратегічний розвідник Ту-123. Звичайно, це був не зовсім звичний літак: він запускався з мобільної платформи і далі дотримувався інструкцій, літаючи над заданим районом.
Ту-123./ Фото: airwar.ru
Цікаво, що безпілотники були фактично одноразовими: вони не могли приземлятися самостійно, опускалися на парашутах і отримували пошкодження, після чого тривалий ремонт. Ту-123 перебував на озброєнні з 1964 по 1979 рік, а його радіус дії входила Центральна і Західна Європа.
5. Фронтовий Су-24МР
Су-24МР./ Фото: airliners.net
Ближче до кінця 1970-х років фронтовій авіації знадобився розвідувальний літак, вимог до нього було багато. Серед іншого, він повинен був вміти працювати на малій висоті і незалежно від часу доби, до того ж він просто повинен був мати потрібні для цього льотні показники. У результаті як основу для нього використовували Су-24 як найбільш оптимальний варіант, а після модернізації він сильно змінився.
Су-24МР./ Фото: russianplanes.net
У розвідувального Су-24МР озброєння був зовсім, але в його місці розмістили дуже багато радіоелектронного устаткування. Крім цього, літак отримав інерційну систему дальньої навігації та постановник перешкод. Цікаво, що склад апаратного комплексу можна було змінити прямо на аеродромі без масштабних маніпуляцій. Розвідувальної техніки було по-справжньому багато: системи денної та нічної фото- та відеофіксації, техніка для радіаційної та радіотехнічної розвідки, система зв'язку та інше. Цей літак добре показав себе під час бойових дій у Чечні, Афганістані та Сирії.
Ще цікаве з нашого каналу:
Яка унікальна функція була тільки в радянському годиннику «Електроніка»
Як би там не було, одним із найвідоміших розвідувальних літаків залишається американський Lockheed U-2 . Його прийняли на озброєння ще у 1957 році, але досі тримають в експлуатації та не збираються відправляти на пенсію.