Коли я чогось не розумію, то намагаюся розібратися. Безліч жінок на різних тренінгах і в популярних книгах шукають свій початок і осягають природу. От і мені стало цікаво, що вони там шукають?
У моєму дитинстві шкільний підручник природознавства пояснював життєдіяльність звірят та запилення квіточок. Можливо, тоді ще не знали, що життя жінок теж треба включити до підручника окремим розділом? Чи тоді в них ще не було природи?
Природа – це матеріальний світ у всьому розмаїтті його форм, що, власне, вивчає наука. Є ще визначення природи: ті риси чи характеристики організму, які вважаються вродженими чи спадковими.
Ось відкриття – у чоловіків одні ознаки, у жінок інші, тобто біологічні (анатомічні) особливості та відмінності, лише навіщо плодити сутності без необхідності? Адже біологічні відмінності (або подібність) вивчає наука біологія, анатомічні – анатомія, фізіологічні – фізіологія тощо.
А природу жінок, що вивчає – природознавство? Наче ні. До науки поняття «природа» жінок (чоловіків) жодного стосунку немає. Тоді навіщо воно потрібне?
А ось навіщо.
“Природа жінки” – порожній термін. Під нього можна складати будь-що. Виглядатиме наукоподібно і навіть створюватиме ілюзію розуміння того, про що йдеться. Та й відверто марити теж можна. Наприклад…
“Природа жінки – загадкова і містична, нею керують богині астрального світу, тому жінка завжди приваблива і незбагненна”.
Це з однієї популярної книжки, там ще багато чого про тонкі енергетичні поля та вихід у астральне тіло.
Забавно, але про «природу жінок» міркують запеклі феміністки та закінчені ортодокси домострою. У перших «природа жінки» має на увазі її свободу та первинність інтересів, у порівнянні з чоловіком, у других «природа жінки» – у готовності підкорятися чоловікові, «бути його тінню». Ось таке поняття, в яке можна втиснути будь-що.
Те саме з «жіночим початком». Це взагалі незрозуміло, що таке. Хтось стверджує – синонім «жіночої природи», хтось дає смішні визначення, наприклад, таке: «Жіночий початок сприймає космічну енергію, яка стає жіночою енергією». Залишилося тільки з'ясувати, де у жінки знаходиться цей «початок» і як воно приймає космічну енергію, може, позу якусь особливу прийняти або додаткові пристрої використовувати.
Далі йдуть страшилки. Виявляється, всі біди жінок від того, що вони не знають своєї «природи» і втратили «жіночий початок». У це хочеться вірити, оскільки пояснення просте, і багатьом здається, що зрозуміле, а головне, нічого особливого робити не треба – тільки прийти на тренінг чи консультацію.
Ось заклик панночки-психолога: «У багатьох жінок, яких я сьогодні бачу, консультую, за великим рахунком, є лише одна справжня проблема – порушення зв'язку зі своїм Жіночим Початком».
Ви тільки приходьте, вам встановлять зв'язок із «Жіночним Початком», і всі проблеми вирішаться, життя одразу налагодиться. А що, багато хто вірить.
Ось і ходять, шукають свій втрачений початок та «жіночу природу». Можливо, це все, і справді є, просто треба шукати наполегливіше? Якщо дуже хотіти, можна знайти і те, чого немає. Пам'ятайте, як у казках: героя прийнято посилати “не знаю куди”, шукати “не знаю що”. І йшов і приносив, тільки чомусь це завжди був чоловік.