Фото: 9111.ru
Зими у Радянському Союзі були суворими та тривалими. Температура на вулиці могла досягати –30 градусів, але це не було приводом не йти на роботу. Тому дівчатам доводилося винаходити різні способи, які могли вберегти шкіру від морозу. Novate.ru розповідає, якими хитрощами користувалися наші мами та бабусі, щоб зберегти свою красу.
1. Сало, олія та дитячий крем
Дівчата мазали обличчя гусячим жиром чи дитячим кремом
В асортименті сучасних магазинів можна знайти різні косметичні засоби для захисту від морозу, снігу, холодного вітру та інших погодних явищ, які негативно впливають на стан шкіри. У період СРСР такої розкоші був. Дефіцит та відсутність елементарних доглядових засобів змушували представниць прекрасної статі шукати альтернативи серед підручних матеріалів.
Одними з найпопулярніших варіантів були олії та жири. Щоб захистити шкіру, жінки використовували олію та віск, але найулюбленішим засобом було сало. Вважалося, що воно добре зволожує шкіру і захищає її від обвітрювання. Його потрібно було завдати в наявності приблизно за 20 хвилин до виходу на вулицю. А щоб посилити властивості сала, дівчата злегка підігрівали його та додавали ефірні олії. Також у хід йшов гусячий жир. Звичайно, запах у нього специфічний, зате він чудово захищав від обмороження та загоює тріщини.
Що стосується кремів, то найпопулярнішим був дитячий. Так-так, ви все правильно зрозуміли. Той самий крем у біло-синьому тюбику, який можна було знайти в кожній аптеці, використовували для захисту не лише дитячої шкіри, а й дорослої. Перед тим, як виходити на вулицю, потрібно було почекати, поки засіб убереться, щоб волога, яка входить до складу засобу, не замерзла.
2. Зволоження шкіри
Медова маска для обличчя. / Фото: idntimes.com
В умовах суворої радянської зими, коли повітря було неймовірно сухим та холодним, дівчата використовували креми на жирній основі. У складі обов'язково мав бути присутнім ланолін, а також інші компоненти, які забезпечували харчування та зволоження. Якщо в магазинах та аптеках не було нічого придатного, жінки робили захисні засоби самостійно, а потім використовували їх усю зиму.
Окремий пункт у догляді за шкірою – це маски. Щоб вони приносили максимальну користь, жінки воліли не купувати їх у магазині, а робити вдома. У хід йшли найрізноманітніші продукти: мед, сметана, яйця, вівсянка та ін. В основному вибирали ті компоненти, які добре очищали та зволожували шкіри, робили її гладкою та пружною.
Домашній бальзам із бджолиного воску. / Фото: master-klass-msk.ru
Наприклад, мед застосовували через його поживні властивості, а сметану використовували для зволоження. У сучасних реаліях ми навряд чи ризикнули б таке повторити. Хоча, з урахуванням того, що останні кілька років натуральна косметика переживає небувалу хвилю популярності, можливо і ризикнули б. Головне – знайти перевірений рецепт.
Для догляду за губами дівчата робили спеціальні бальзами, які складалися з олії та бджолиного воску. Щоденне використання таких «гігієнічних помад» допомагало захистити губи від обвітрювання та появи тріщин, надавало їм здорового та доглянутого зовнішнього вигляду.
3. А що щодо одягу?
Дівчина в шубку з doodle. / Фото: life.ru
Радянські жінки рідко ризикували своїм здоров'ям заради краси, але це не означає, що вони одягалися, як лякало. У хід йшли теплі шуби, шалі, рукавички. Багато дівчат, боячись виглядати, як решта, ходили до кравців, щоб створити унікальні речі, що відбивають їх індивідуальність. А дехто сам шив собі одяг.
У 50-х роках небувалу популярність набули шубки з каракуля, а улюбленим головним убором став капелюшок-менінгіток, який придумав один із колег Крістіана Діора. У Європі такі капелюшки шили переважно з фетру, але в СРСР, з урахуванням холодних зим, їх робили ще й з хутра. Ще одна популярна модель – шапка-формування, яка візуально нагадувала вушанку. На форму із сукна нашивали багато хутра, і такий виріб чудово захищав навіть від сильного морозу. Формування носили в основному представники середнього класу, і це був відмінний спосіб заявити про себе як про людину з добрим смаком.
Трохи пізніше в магазинах з'явилися шуби зі штучного хутра, але вони були не надто потрібні. Набагато більше радянським жінкам подобалися шерстяні пальта з хутряним коміром. Просто, красиво та елегантно.
Теплі хустки захищали від морозу. / Фото: vsevvesti.ru
Особливу роль зимових образах грали хустки. Вони допомагали захистити голову від вітру, морозу і надавали аутфіту тієї самої жіночності, якої часто не вистачало. Найчастіше вироби були вовняними чи пуховими, але останні могли собі дозволити далеко ще не все. До речі, хустки використовували не лише як головний убір – їх також пов'язували поперек, щоб не застудити її під час роботи на вулиці.
Цікаво, що у штанах дівчата не виходили на вулицю навіть у лютий мороз – аж до 70-х років минулого століття вони вважалися предметом виключно чоловічого гардеробу. На роботу жінки надягали вовняні панталони, щільні панчохи чи рейтузи, а зверху – теплу спідницю. Єдиний виняток – жінки, які займалися важкою фізичною працею, наприклад, друкарки будівельних кранів.
Незважаючи на труднощі, з якими довелося зіткнутися радянським дівчатам, вони все одно гарно одягалися і доглядали свою шкіру за допомогою підручних засобів. Винахідливість, розум, креативність та вміння знаходити застосування навіть тим речам та продуктам, які на перший погляд абсолютно не підходили для їх цілей, дозволяли жінкам із СРСР завжди виглядати чудово. І суворі зими не ставали на заваді.
У наступній статті розповіли про Відлуння минулого, або як радянський шик став частиною сучасного гардеробу
А з відео на нашому каналі ви дізнаєтеся про Озеро Бездонне: через що вже майже 200 років у цій водоймі не можуть знайти дно