Про що може розповісти пляшечка із соусом?

Прекрасна пора – літо! Влітку цвіте лаванда, плескаються теплі хвилі… Влітку так і хочеться зірватися з насидженого місця і вирушити якщо не в подорож, то хоча б на дачу – хрумкати салати з овочів, що прямо з грядки.

Якщо вибирати між подорожжю та салатом, я б, звичайно, обрала перше. Втім, можна й поєднати. Давайте настругати миску овочів, а для заправки візьмемо соус з якоюсь романтичною назвою. Хм… який узяти? Ага, ось цей – «Тисяча островів» ! Ви ніколи не замислювалися, що за острови такі і де вони знаходяться? Запрошую у подорож!

Острови ці розташовані на річці Святого Лаврентія на кордоні США та Канади , так що потрапити туди можна як зі штату Нью-Йорк, так і з канадської провінції Онтаріо. Найбільш захоплюючий вид відкривається з оглядової вежі, яка знаходиться на канадській стороні, тому переїжджаємо Міжнародний міст, що з'єднує дві країни (його відкрили в 1938 році), посаду митного контролю (у США і Канади безвізовий режим), піднімаємося на ліфті на оглядовий майданчик вежі, і – ось вони, простягаються аж до горизонту (в хорошу погоду околиці проглядаються на відстань до 65 км).

Насправді островів навіть не тисяча, а понад півтори тисячі! Точна цифра коливається в залежності від того, скільки ділянок суші розміром не менше ніж 0,1 кв.м виступає над водою. Найменші острівці облюбували для своїх гнізд птиці, а більші острови (площа найбільшого 2200 кв.км) – люди. Наприкінці ХIХ століття вони почали зводити там літні будиночки та цілі резиденції.

Ні, в ідеалі, звичайно, краще махнути у теплі краї на острів в океані. Але й усамітнитися на своєму острівці в помірному кліматі і зовсім поряд з благами цивілізації, погодьтеся, теж дуже й непогано. Тому ті, хто має фінансові можливості, із задоволенням купують будинки в цьому курортному районі, а ті, хто має скромніші можливості, приїжджають у відпустку або на вихідні. Купаються, катаються на водних лижах, скутерах, катерах, ловлять рибу чи просто відпочивають душею. Обстановка благоденства, що панує тут, і цілковитого розслабону дуже тому сприяє.

Цікаві ходять музеями, їздять на екскурсії. Зі сподобалися мені – музей старовинних кораблів, форт у м. Кінгстон і замок Больдта (Boldt Castle) . Оскільки замок розташований на одному з островів, якими ми з вами тут подорожуємо, то розповім коротко його історію – це розповідь про американську мрію, романтичне кохання і прозу життя.

Джордж Больдт народився у бідній родині німецьких емігрантів. Починав він мийником посуду у ресторані. Потім дістався менеджера престижного клубу. Люди заздрісні, звичайно, не забудуть помітити, що клуб цей належав, між іншим, його тестю. Так, це так. Але перш ніж судити, давайте дочитаємо історію до кінця.

Отже, колишній мийник посуду, втіливши в життя американську мрію, розбагатів, став готельним магнатом. 1895 року сімейство Больдтів купило острів на річці Святого Лаврентія. Він називався Hart (Харт), що в англійській мові співзвучно слову «серце» – heart, тому господарі вирішили перебудувати острів, надавши йому форму серця, і перейменувати в Heart Island («Острів серця»). На острові збудували літній будинок – найбільший і найкрасивіший у тих місцях.

А потім (увага тим, хто сумнівався в щирості почуттів Джорджа до дружини!) Больдт вирішує знести літній будинок і збудувати на його місці замок як свідчення його любові до своєї Луїзи. За глибиною почуттів та розмахом проекту – 127 кімнат, 365 вікон (за кількістю днів на рік), ліфт, плавальний басейн, своя електростанція. Замок був майже добудований, і вже кілька років поспіль сім'я проводила у ньому літні місяці. Але тут втрутилася сувора проза життя – в 1905 році Луїза, якій було трохи за 40, раптово вмирає від туберкульозу. Після смерті дружини Джордж Больдт втратив будь-який інтерес до замку і закинув будівництво, в яке на той момент було вкладено близько 5 млн доларів.

Понад 70 років замок Больдта та інші унікальні споруди на острові Харт перебували у запустінні. У 1977 році замок, ґрунтовно запущений та розграбований, викупила держава, і почалися відновлювальні роботи. Наразі відреставровано кілька поверхів. Замок відкритий для відвідувань та заходів (острів популярний як місце проведення церемоній одруження).

Ось така сумна, але романтична історія пов'язана з одним із цих дивовижних островів.

А до чого ж тут соус? Ах, так – ми ж заправляли салат! Кулінарія, зізнатися, – не моя улюблена стихія, так що за соусом вирушайте краще в магазин, благо асортимент там тепер не той, що недавно. Що? Домашній рецепт вам подавай? Тоді тупіть на кухню, діставайте майонез, кетчуп, перці всілякі (солодкий болгарський, червоний мелений, чилі), пікулі, оливки, цибулю, зваріть круто пару яєць. Знайдіть в Інтернеті рецепт і – вперед. А я, поки ви готуватимете, краще розважу вас історією створення соусу.

…На зорі ХХ століття в тих курортних місцях на річці Св. Лаврентія в селі Клейтон жив знавець рибальських тонкощів. Заробляв він тим, що інструктував тих, хто приїжджав порибалити, і годував їх обідами. Особливим успіхом у гостей користувався соус, який вигадала його дружина Софія Лалонд (Sophia LaLonde) .

Дружина рибалки, судячи з усього, була безкорисливою і відкритою душею – вона з радістю поділилася своїм фірмовим рецептом і з актрисою з Нью-Йорка Мей Ірвін, яка гостювала на островах, яка дала соусу назву «Тисяча островів», і з власницею найпопулярнішого в Клейтоні готелю «Геральд» гостинної пані готелю та включила його в меню під назвою, придуманою Мей Ірвін.

Пізніше пані Ірвін поділилася рецептом з вже відомим вам Джорджем Больдтом, який наказав негайно включити соус «Тисяча островів» у меню своїх готелів «Вальдорф-Асторія» у Нью-Йорку та «Белвью Стретфорд» у Філадельфії, а звідти рецепт розійшовся вже по всьому

До речі, як там ваш соус? Готовий? Давайте ж скоріше дегустувати – мандрівники зголодніли!