Користувачі мережі вкотре розділилися на два табори — «пікмі» та анти-пікмі. За модним словом ховається значно складніший і суперечливіший феномен, який сьогодні використовують і як мем, і як образу. Де проходить межа між природним бажанням подобатися та нав'язаною роллю?
«Вибери мене»: як мем із серіалу став тавром
Термін “pick-me girl” (читається “пікмі герл”) дослівно перекладається як “дівчина “вибери мене””. Його коріння сягає серіалу «Анатомія пристрасті», де героїня у розпачі вимовляла фразу: «Вибери мене, кохай мене». Згодом цей вислів перекочував на інтернет, перетворився на мем, а потім — на універсальний ярлик.
Спочатку так називали дівчат, які надто демонстративно намагаються сподобатися чоловікам: хтось підкреслено гіперженічно, хтось, навпаки, через образ свого хлопця. Посилання при цьому залишалося незмінним — «Я не така, як усі, вибери саме мене».
Коли під «пікмі» потрапляють усі
Згодом слово втратило конкретне значення і почало використовуватися майже без розбору. Сьогодні під визначення «пікмі» можуть потрапити і ті, хто фарбується, і ті, хто принципово відмовляється від макіяжу, любительки спорту та пива, дівчата на підборах та ті, хто знімає їх на людях.
Грань між щирим бажанням подобатися та грою на публіку виявилася настільки тонкою, що в ній легко заплутатися – і самій жінці, і оточуючим.
Мотив вирішує все
Розібратися у феномені допомогла психолог Вікторія Суворова у підкасті «Мене бісить» Студії Р1 . За її словами, ключова відмінність полягає не у зовнішній поведінці, а у внутрішньому мотиві.
«Різниця полягає в тому, що для пікмі це інструмент, яким вона користується для отримання уваги. Для звичайної дівчини це просто вираження своєї потреби», — пояснює психолог Вікторія Суворова.
Пікмі-поведінка часто виростає зі страху відкидання та дитячої установки «люблять лише найкращих». У такому разі мета — не самореалізація, а отримання схвалення за будь-яку ціну, нерідко через протиставлення себе іншим та їхнє знецінення. На противагу цьому звичайне бажання подобатися не вимагає принижувати оточуючих і не будується на конкуренції.
Визначення не розуміється з причинами явища
На окрему увагу заслуговує сам ярлик, який сьогодні використовується все частіше і агресивніше.
«Пікмі — це слово, яке не розуміється на причинах. Тут більше пов'язано на тому, що це таке тавро», – наголосила фахівець.
По суті термін став зручним способом засудити чужу поведінку, не намагаючись зрозуміти, що за ним стоїть. Під удар нерідко потрапляє і цілком природне жіноче прагнення бути привабливою без прихованих маніпуляцій і других смислів.
Як не втратити себе в гонитві за увагою
Психолог Вікторія Суворова виділяє кілька орієнтирів, які допомагають не застрягти у нав'язаній ролі:
-
Запитайте себе «навіщо?». Перш ніж щось сказати чи зробити, важливо чесно відповісти: чи це моє щире бажання чи спроба заслужити схвалення?
-
Уникайте порівнянь. Бажання бути унікальною – нормально, але не за рахунок протиставлення себе іншим та їх знецінення;
-
Працюйте зі страхом відкидання. Думка «мене не полюблять, якщо я буду звичайною» може бути сигналом проблем із самооцінкою та приводом звернутися за допомогою;
-
Не поспішайте з ярликами. Перш ніж назвати когось «пікмі», варто замислитися, чи це не є реакцією на чужу індивідуальність;
Не типологія, а стара проблема
Прагнення бути поміченою – природна людська потреба. Однак, коли воно перетворюється на нав'язану маску, за якою ховається страх бути неприйнятою, людина ризикує втратити себе. Сучасна мода на типології та ярлики нерідко лише маскує стару проблему, змушуючи жінок виправдовуватись за власні бажання.
Бути собою не тому, що це тренд або спосіб виділитися, а тому що тільки так можливе почуття внутрішньої цілісності. А носити підбори чи ні — як і раніше, особистий вибір кожної.