Ці правила потрібні навіть дітям, які й самі чудово розуміються на всіх технологіях.
У питаннях інтернету школярі часто підковані краще за батьків. Запити ІІ, метавсесвіти, ігрові токени – звичні для дітей речі. Але при цьому вони ще не мають досвіду, щоб оцінити всі ризики інтернету. А таких достатньо: шахраї вимагають гроші в іграх, нейромережі дають небезпечні поради, а друг за листуванням може виявитися не тим, за кого себе видає.
Порада № 1. Вчіть дитину критично оцінювати контент
Програми з батьківським контролем допомагають створити для дитини «добрий інтернет» – без азартних ігор, дорослого контенту та жорстокості. Але таке зазвичай прокочує до певного віку. Підлітки навряд чи погодяться ділитися із батьками історіями запитів. До того ж завжди можна запозичити телефон у друзів. Та й захистити дитину від усього на світі неможливо — важливіше дати їй навичку мислити критично.
Поясніть, що лайфхаки від блогерів не варто одразу перевіряти на собі. Перш ніж наносити в наявності товчений аспірин або відбілювати зуби перекисом, важливо порадитися з батьками. Інформацію від ІІ теж потрібно перевіряти ще раз. Нейросети можуть галюцинувати – подавати вигадку як факти. Відповіді від ChatGPT або іншої нейронки краще підтверджувати хоча б ще в одному джерелі.
Щоб забезпечити дітям цифровий острівець безпеки та не змішувати навчання з мемами, школи використовують Сферум. Цей сервіс створений для спілкування зі шкільних питань, відеоуроків та обміну даними без ризиків. Ним уже користуються 35 мільйонів педагогів, учнів та їхніх батьків. Чати у Сферумі — закритий простір, куди можна потрапити лише на запрошення педагога.
У Сферумі є всі необхідні для навчання та спілкування функції – чати та дзвінки без обмежень та у високій якості, можливість ділитися важкими файлами, кастомізовані стікери. А після інтеграції Сферуму до нового месенджера МАХ для користувачів за участю «учень» за умовчанням працюватиме безпечний режим. З ним дитині не зможуть зателефонувати чи написати сторонні. Зараз Сферум поетапно запускається у нацмесенджері у всіх російських регіонах.
Порада № 2. Встановіть правила, які порушувати не можна
Деякі речі повинні дотримуватися скрізь і завжди як перехід дороги тільки на зелене світло. Поясніть підлітку, що за жодного розкладу не можна надсилати іншим оголені фото — навіть без особи, ділитися своєю геолокацією з сторонніми або передавати номери карт та коди із СМС.
Знайомства в інтернеті заборонити складніше Підлітки часто знаходять друзів в онлайн-іграх чи соцмережах. Важливо проговорити, що новий приятель може виявитися будь-ким — з ІІ підробити ідентичність реально навіть на відео. Не зайве попросити контакти батьків нового друга — щоб особисто переконатися, що все гаразд.
Порада № 3. Ведіть діалог та поважайте право на особистий простір
Немає таких правил, які раз і назавжди ліквідують всі ризики. Набагато важливіше залишатися в темі: обговорювати з дитиною онлайн-пригоди, разом тестувати нейромережі, цікавитися іграми та улюбленими креаторами школяра. Давайте зрозуміти, що до вас можна звернутися в будь-якій ситуації та отримати пораду, а не вчення.
Залишіть дитині право не ділитися всіма особистими листуваннями, але домовтеся, що вона розповідатиме про все дивне чи неприємне. Поясніть, що навіть дорослі стикаються з шантажем, погрозами чи цькуванням – у цьому немає нічого соромного, але вирішувати це потрібно лише разом із батьками. Баланс довіри та контролю спрацює краще за тотальне стеження: дитина не відчує себе під постійною підозрою, але знатиме, що дорослі поряд і готові допомогти, якщо щось піде не так.